Страна, год:Украина, 2021
Жанр: документальный
Режиссёр:Олеся Моргунец-Исаенко
Сценарист:Тарас Лазер
Продюсер:Елена Яковенко, Артем Денисов
Актёры:Лариса Руснак , Ирина Лазер
Премьера в Украине:09.09.2021
Продолжительность:1 ч. 15 мин.
Рейтинг ожидания:80% (5 голосов)
Фильм посвящен принудительному выселению более 480 000 украинцев из территорий, расположенных в современной юго-восточной Польше: Холмщина, Надсянна, Подляшье и Лемковщина. Картина структурно разделена на 4 части - в соответствии с количеством этапов депортации. В каждой из частей диктор рассказывает факты преимущественно о периоде 1944-1946 годов, демонстрирует документы, карты, фото, хронику, газеты. Синхронно с исторической документальной текстом разворачивается игровой сюжет, в котором показано допрос "переселенки" в кабинете КГБ через 20 лет после окончания депортации. Он развенчивает стереотипы о добровольном характере переселения и доказывает его принудительную сущность.
Интересные факты о фильме "Депортация 44-46":
- Дата начала проката выбрана неслучайно, поскольку именно 9 сентября 1944 года в Люблине было заключено украинско-польское "Соглашение об обмене населением", положившее начало массовой депортации более 480 000 украинцев Лемковщины, Надсяння, Холмщины, Южного Подляшья, Любачивщины и Западной Бойкивщини.
- Премьера фильма состоялась в 2021 году на кинофестивале "Молодость". Позже ленту также демонстрировали на фестивалях в Кракове, Запорожье, Хмельницком и других городах.
- В фильме использованы хроникальные кадры, тогдашние газеты, исторические фотографии и карты, а истории депортированных воспроизведены в игровых и анимационных сюжетах.
Отзывы о фильме Депортация 44-46 1
Комментарии
-
А
Андрій 12.09.2021 03:51
Дуже важлива тема
Ответить
Смотрите также
Морена | 100% | 9 |
Вечера французского кино - 2024 | 100% | 12 |
Как поймать холостяка | 100% | 3 |
Здесь и сейчас | 67% | 9 |
Властелин колец: Война рохирримов | 47% | 15 |
AN
Andrey Nedzelnitsky 13.09.2021 10:49
Історія з історії
Так, історія України багата на славетні та трагічні події. Затиснута між могутніми цивілізаційними напрямами, її географічне положення в перших роках після проголошення Незалежності, в підручниках з географії характеризувалось як «унікальне та вигідне». Зараз, це звучить скоріше сумною іронією, проте історія не стоїть на місці, а щоб йти далі – потрібно згадувати уроки історії. Один з них – історія примусового «обміну населенням» між Польщею (Польською Народною Республікою) і Україною (Українська Радянська Соціалістична Республікою) в 1944-46 році, - яку оповіли творці стрічки «Депортація 44-46» на чолі з Олесею Моргунець-Ісаєнко. Заразом хочу подякувати київському кінотеатру «Жовтень», за теплий прийом і можливість ознайомитись зі стрічкою, кіноцентру, що крім прокату українських фільмів, робить можливість глядачам зустрітись з їх творцями на творчих зустрічах.
Стилістично стрічка побудовано у вигляді диспуту представниці КДБ та переселенки –однієї з понад 480 тисяч українців із територій, які розташовані в сучасній південно-східній Польщі: Холмщина, Надсяння, Підляшшя та Лемківщина. Власне, це ненав‘язливе обрамлення, звісно, більше символічне щоб глядач трошки відходив від «сухих» фактів, так само використані і «художні» вставки, - для того, щоб глядач відчув дух трагедії.
Можна відзначити багатий фактаж стрічки, у плані документів та кінохроніки, звісно, з сучасного історичного погляду. Автори «виносять за скобки» події на Волині-1943, де жертвами конфлікту було передусім польське населення, конфлікт, який зачепив не тільки власне збройну боротьбу, а і конфлікт, що точився на усіх щаблях соціального рівня. Було б логічно розвинути повествування в контекст історії Операція «Вісла» - проте автори вирішили йти спрощеним форматом. Так, невблаганні міжнародні домовленості, необхідність створити сильний блок «соціалістичних країн» знову зробили жертвами українців, хоча мабуть вперше, хоч і в складі УРСР, хоч і частково (Микита Хрущов намагався зробити акцент на поверненні Холмщини в склад Радянської України), проте фактично Захід і Схід України були об‘єднані.
Власне, як висновок. Мабуть, знову той випадок в практиці, коли українське документальне історичне кіно набагато сильніше за українське художнє історичне кіно, оскільки так чи інакше як тільки можливо звертається до реального малюнку трагічних подій. Проте лише у владі глядача розглядати цю історію як привід для здійснення «історичної помсти» або - як урок на майбутнє…
Недзельницький Андрій
Рецензия была полезной?