Леслі Нільсен

Леслі Нільсен народився в сім'ї, яка мала королівське коріння. Нільсен ріс разом зі своїми молодшими братами в селі на півночі Канади, де постачання продуктів було лише два місяці в році. Потім сім'я переїхала на південь, в місто Едмонтон, де хлопці відвідували школу. Під час Другої світової війни Леслі Нільсен був прийнятий в Королівські військово-повітряні сили Канади. Після закінчення служби Нільсен працював диктором на місцевому канадському радіо.

Леслі Нільсен говорив, що зобов'язаний своїми акторськими здібностями суворому батьку, якому він частенько брехав, щоб уникнути покарань. В 1949 році, після навчання в нью-йоркському театрі, Нільсен вирішив посвятити себе акторському мистецтву. Він переїхав в Нью-Йорк, де отримав свою першу телевізійну роль в "Battleship Bismarck". Протягом декількох років Леслі Нільсен грав в різних телевізійних драмах, включаючи "Tales from Tomorrow" (1951).

В середині п'ятдесятих Леслі Нільсен переїхав в Голлівуд, де вперше знявся в кіно. "Заборонена планета" (1956) — кінодебют Нільсена. В 1960—1970-і рр. актор отримував в основному незначні ролі. За цей період Леслі Нільсен знявся в 50 фільмах, включаючи відносно відомі "Harlow" (1965), "The Plainsman" (1966), "Пригоди „Посейдона“" (1972), але великої популярності так і не отримав.

На початку вісімдесятих Леслі Нільсен вирішив кардинально змінити своє амплуа. На зміну серйозному герою приходить комедійний актор. Поворотною точкою була вдала комедія "Аероплан!" (1980). Нільсен поступово ставав все відомішим і відомішим. В 1982 році Леслі Нільсен знявся в декількох серіях в "Поліцейський відділ! В кольорі", граючи детектива Френка Дребіна. Персонаж отримав своє продовження в комедії "Голий пістолет" (1988) з режисурою відомої трійці Цукер-Абрахамс-Цукер. Фільм став хітом, а Леслі Нільсен — відомим і в нашій країні. Пізніше зняли два вдалих продовження фільму — "Голий пістолет 2½: Запах страху" (1991), "Голий пістолет 33⅓: Остання образа" (1994). Леслі Нільсен говорив, що робота з Цукерами і Джимом Абрахамсом для нього була великою удачею.

Потім були інші фільми. В наступному десятиріччі в кар'єрі Нільсена були і серйозні провали ("Містер Магу" (1997), "Шостий елемент" (2000), "Дракула: Мертвий і задоволений цим" Мела Брукса), і безумовні удачі ("Невинищений шпигун" (1996), "Без вини винний" (1998), "Дуже страшне кіно 3" (2003). Одночасно з цим Леслі Нільсен повернувся на телебачення, знімаючись в різних телешоу і серіалах, які мали великий успіх.

Леслі Нільсен помер 28 листопада 2010 року уві сні в лікарні міста Форт-Лодердейл (Флорида) від ускладнень, викликаних пневмонією.