Ерік Кантона

Завершив кар'єру гравця в 1997 році, після чого знімався в кіно. Однією з робіт Еріка Кантона як актора стала роль Монсеньйора де Фуа в історичній драмі "Єлизавета". Нині працює головним тренером збірної Франції з пляжного футболу. Йому присвятив фільм "У пошуках Еріка" британський кінорежисер Кен Лоуч.

Кар'єра у Франції

Кантона почав футбольну кар'єру у французькому "Осері". Провівши два роки в молодіжному складі, 1983 року дебютував за основну команду.

У 1984 році Кантона був призваний на військову службу. Через рік він був демобілізований і відданий в оренду в "Мартіг", клуб другого дивізіону французького чемпіонату. У 1986 році Ерік повернувся в "Осер" і підписав з клубом контракт. Молодого нападника зауважив головний тренер збірної Франції Анрі Мішель, і в 1987 році Кантона викликали до національної збірної. У тому ж році вперше проявилися дисциплінарні проблеми: Ерік вдарив в обличчя свого одноклубника Бруно Мартіні, за що був оштрафований на велику суму.

У наступному році Кантона отримав 3 місяці дискваліфікації за небезпечний підкат проти захисника "Нанта" Мішеля Дер Закаріана. На рівні збірної Ерік домігся успіху, вигравши зі збірної Франції (до 21 року) молодіжний чемпіонат Європи, після завершення якого перейшов у "Марсель" (клуб, за який він вболівав з дитинства) за рекордну для Франції суму в 2 мільйони фунтів. Дисциплінарні порушення тривали: Кантона в телевізійному інтерв'ю публічно назвав тренера збірної Франції Анрі Мішеля "мішком лайна", за що був відсторонений від ігор за національну збірну на рік. У січні 1989 року під час товариського матчу "Марселя" проти московського "Торпедо" Кантона, незадоволений своєю заміною, вибив м'яч на трибуни, порвав на собі футболку і кинув її в арбітра. Клуб відсторонив його від ігор на місяць.

У 1989 році Кантона перейшов у "Бордо" на правах оренди, а через 6 місяців був орендований на рік клубом "Монпельє". В "Монпельє" Кантона під час сварки з одноклубником Жан-Клодом Лемультом кинув бутси йому в обличчя. Після цього інциденту шість одноклубників зажадали, щоб Кантона пішов з команди, однак за нього заступилися Лоран Блан і Карлос Вальдеррама, і Ерік відбувся десятиденно. дискваліфікацією. Кантона допоміг "Монпельє" виграти Кубок Франції, забивши в цьому турнірі 6 голів у 4 зустрічах, у тому числі переможний гол у півфіналі турніру. Керівництво "Марселя" вирішило повернути набравшого відмінну форму Еріка в команду. Кантона пристойно заграв в "Марселі", який тепер очолював Франц Беккенбауер, але президент клубу Бернар Тапі був незадоволений результатами, які показувала команда, і звільнив Беккенбауера. Новим тренером "Марселя" був призначений Раймон Гуталс, з яким у Кантона відразу не склалися відносини, так само як і з президентом клубу. Після перемоги "Марселя" в чемпіонаті Франції в 1991 році Кантона перейшов у "Нім Олімпік".

У грудні 1991 року, граючи за "Нім", Кантона, незгідний з рішенням арбітра, кинув у нього м'яч. Після цього Еріка викликали в дисциплінарний комітет Федерації футболу Франції і дискваліфікували на один місяць. Почувши рішення комітету, Кантона підійшов до кожного з його членів, назвавши їх "ідіотами". Дискваліфікацію продовжили до трьох місяців. Це було остаточним ударом для Кантона, який оголосив про завершення футбольної кар'єри в грудні 1991 року.

Тренер національної збірної Мішель Платіні, пристрасний шанувальник Кантона, переконав його продовжити кар'єру гравця. За порадою Жерара Ульє Ерік вирішив змінити чемпіонат і переїхати в Англію.