Король Лір: Маккеллен

Єдіність і боротьба
Загалом, театралів та кіноманів можна записати до антагоністів, протистояння яких доходить до анекдотів та мемів. Проте, розвиток театру і кіно неодноразово давав їм зустрітись, часто в кіноверсіях п’єс, а зараз – в професійних версіях спектаклів відомих театрів для кінозалів. Одним з таких проектів є проект TheatreHD, що знайомить з виставами найкращих театрів глядачів по всьому світу. Київський кінотеатр мережі СінемаСіті (як і інші кінотеатри України) не залишився осторонь цього починання, він підтримує подібні проекти не один рік – і саме за його підтримки автор зміг потрапити на виставу «Король Лір» у постанцовці Джонатана Манбі. Цей варіант «переїхав» з сцени Chichester Festival на сцену Theatre Duke of York*s Theatre, а головну роль зіграв зірковий Іен Маккален.
Отже, огляд в нас може піти трьома різними шляхами. Перший – це, власне, п’єса. Звісно, вона розібрана до кожної коми, до образів її звертались не тільки театрали, а і психологи. В її основі лежить розподіл королівства короля ліра між трьома дочками. Перші дві Регана та Гонерілья лестощаи отримали по половині, проте за щиру відповідь третя донька Корделія вимушена була податись у вигнання. Діти не оцінили шляхетності батька – і він став вигнанцем. Підлість, шляхетність, жадоба, ревнощі, кохання, батьківська любов, зрада – все це сплелося в протистоянні не на життя, а на смерть…Слід зазначити, що ми маємо справу з повним текстом, тому і сам хронометраж вистави досить значний…
…Хронометраж досить значний, проте – глядач точно не пошкодує. Не пошкодує в плані сміливості сучасної театральної школи – так, події Середньовіччя перенесені в суміш дев’ятнадцятого, за частиною декорацій одягу, і двадцять першого століть-за такими атрибутами як зброя, дрібниці побуту та обстановки.. Так само і в контексті акторського складу автори (в Європі вже давно) вийшли з стереотипів – Корделію зіграла акторка афроамериканського походження Аніта Джой-Увадже, а «чоловіча» роль герцога Кента дісталась ірландській акторці Шинед К’юсак… При всьому цьому автори зберегли сам дух видатного твору в бездоганному рівні усього колективу, який на рівних стоїть з талантом зірки Іена Маккалена.
Третій напрям – це питання як відчувається сам дух театру в кінотеатрі, адже ми маємо не вповні театр, і не вповні кіно. Так, ніщо не може замінити відвідування храму Мельпомени (цікаво, який покровитель чи покровителька буде в кіно?), проте сам варіант в кіно дає ряд переваг. Для одних, - трохи похрумати попкорном (з огляду на тривалість- незначну частину дійства), для інших – це, власне, переваги що дає телебачення і кіно – крупні плани акторів, можливість відчути навіть декорації, їх дрібниці, а також сам спосіб легкого знайомства з театром для кіноманів (як ось для автора), без відчуття остраху, тим більш з виставами, що навряд дійдуть до нас «вживу»
Як висновок. Проект TheatreHD та подібні не тільки мають право на життя, вони повноцінно знайомлять глядача з мистецтвом театру, і власне є повноправними подіями культурного процесу…
Недзельницький Андрій