Тюльпанная лихорадка
Tulip Fever

Тюльпанова бульбашка.

На питання чи фільм вийшов кращим від свого літературного джерела відповів би: «Скоріше так. Кращий». Британська 69-річна авторка книги Дебора Моггак, яка виступає тут співсценаристкою, нічого такого захоплюючого не написала. Ну хіба що ми дізналися цікаву деталь про…

Тюльпанова бульбашка.

На питання чи фільм вийшов кращим від свого літературного джерела відповів би: «Скоріше так. Кращий». Британська 69-річна авторка книги Дебора Моггак, яка виступає тут співсценаристкою, нічого такого захоплюючого не написала. Ну хіба що ми дізналися цікаву деталь про тюльпанову «піраміду» чи «бульбашку» - істерію із суперспекулятивними цінами на цибулинки цих квітів у Нідерландах XVII ст. Доволі схематичний роман. Втім, письменниця мабуть врахувала критику власного творіння за 14 років після її виходу. «Сінемаадаптація» вийшла суб’єктивно балів на 6,7-6,8. Тоді як книзі не дав би й чотирьох. Аматорський «інтегральний» бал за фільм вивів з таких оцінок:

Гра акторів – 6,9
Акторський ансамбль – 7,2
Костюми, робота художників картини – 7,7
«Використання» еротики – 6,9
Цілісність оповідування (наратив) – 6,7
Іронічний гумор – 6,5
Операторська робота – 8,0
Цікавість сюжету, достовірність, збереження інтриги, мізансцени… – 7,0
Символізми – 7,1
"Історичність" - 6,8
Музика – 6,6.

Друкований роман є драмою, з песимістичними нотками і негустими спалахами опису почуттів до художника. Фільм чомусь вийшов…еротично-комедійною мелодрамою. Не пишу, що це погано. Актори, котрі грають головних героїв вийшли вродливішими і більш доглянутими, ніж можна уявити з читання першоджерела. До противної нечупари-служанки Марії чи, навіть, хитрого лікаря ніяк неможливо викликати в собі антипатію. Режисер-британець доручив до того ж від її [служанки] імені вести рідкісні розповіді (в романі «закадровий текст» йде від Софії). В цілому десь на 70% фільм є майже дослівною екранізацією, але кінець змінено. Додано теж роль для Джуді Денч, образ якої в романі 0,03% від тексту. Хто читав книгу і ще не бачив фільм нехай «заінтригується».

Зауважив деякі ляпсуси. Персонажі у 17 ст. оперують словами бізнес, попит і пропозиція. Мабуть читали «The Economist» і передові теорії Адама Сміта чи Денема-Стюарта)) Марія у книзі -темнота безпросвітна – кому ж тоді лист наприкінці? В пародії обіграв би ситуацію, коли вона його не прочитала. Її наречений Віллем теж недалекий. В книзі більш майстерно вдалося зобразити зародження любовних почуттів. У фільмі це просто якась спонтанна підліткова сліпа пристрасть. Хоча й двостороння.

Про виконавців:
Крістоф Вальц – грає старого чоловіка героїні Вікандер. У книзі він майже розвалюха. Тут хоча й нагородили сивою бородою та волоссям, все ж з людини пре життєва енергія. Не вельми достовірний підбір. На лоха не схожий. Ще рановато австрійцеві грати роззявистих балакучих дідусів. Вже є трейлери наступної картини з Вальцом і…Метом Деймоном («Downsizing»). З'явиться в прокаті після Нового року. Десь тоді ж вийде "Submergence" із Алісією Вікандер.

Алісія Вікандер – виконавиця головної ролі (Софія). Акторка виглядає молодшою, аніж рік тому в кінопрокаті у «Світло в океані». І навіть кращою, аніж в оскарівській «Дівчині з Данії» 2015-го. Не дивно, адже зйомки «Лихоманки» відбувалися 3 роки і 3 місяці тому))) Крім демонстрування принад тіла постановники могли б додати до розгубленості та переляку бодай одну-дві усмішки шведській акторці.

Дейн ДеХаан – також у головних ролях (художник). Ні, він не голандський актор. Їх тут взагалі нема, хоча події виключно в Амстердамі відбуваються. Зовсім незрозумілого віку. Можна дати й 15-20. І ще одне дежавю – в деяких кінотеатрах досі крутиться бессонівський «Валеріан і місто тисячі планет», де він у головній ролі. А його напарниця по фантастичній місії, яку там грає французька блондинка Клара Делевінь, у «Лихоманці» теж є. В одній зі сцен стоятиме в трьох метрах від свого Валеріана (ДеХаана). Від своєї Лорелін відрізнятиметься лише платтям 17 ст.)) . (Дейну реально в даний момент 31).

Тюльпанова бульбашка.

На питання чи фільм вийшов кращим від свого літературного джерела відповів би: «Скоріше так. Кращий». Британська 69-річна авторка книги Дебора Моггак, яка виступає тут співсценаристкою, нічого такого захоплюючого не написала. Ну хіба що ми дізналися цікаву деталь про…

Голландия, начало 17 века, период, когда тюльпанный бизнес набирал стремительные обороты, становясь чем-то похожим на тюльпанную лихорадку. Это были настоящие биржевые игры. Где вместо ценных бумаг – были тюльпаны. И от одного неверного хода, люди теряли целое состояние или становились…

Голландия, начало 17 века, период, когда тюльпанный бизнес набирал стремительные обороты, становясь чем-то похожим на тюльпанную лихорадку. Это были настоящие биржевые игры. Где вместо ценных бумаг – были тюльпаны. И от одного неверного хода, люди теряли целое состояние или становились настоящими богачами. И именно в период этого лихорадочного времени берет начало наша история, рассказанная служанкой Марией о своей госпоже Софии. Юной девушке, которая будучи приютской сиротой, становится женой богатого, но старого Корнелиуса Сандвоорта. Но роскошь, богатая жизнь и положение в обществе не приносят ей счастье. Жизнь с нелюбимым мужем становится пыткой для юной девы, не видевшей жизни и не вкусившей настоящей любви. А ко всему, ее верная служанка Мария, неограниченная какими-либо нравственными принципами, во всю крутит любовь с местным продавцом рыбы, что не может не занимать юную Софию. Но вот однажды, Корнелиус решает сделать семейный портрет. Для этого он приглашает юного художника Яна, который в беспамятстве влюбляется в Софию, а та в свою очередь в него. Между молодыми людьми вспыхивает страсть. Эта страсть, как лихорадка лишает их способности нормально мыслить, и София, уже будучи и так на грани от жизни со старым Корнелиусом, решается на опасный план, который как она считает поможет им с Яном быть вместе. А Ян тем временем, пытает счастья на тюльпанных торгах, чтобы осуществить свою часть плана. Но будучи под действием любовной лихорадки, София не до конца осознавала все последствия своего замысла. Ведь дойдя до агонии, уже не понимаешь, что делаешь. Вот тут и разворачивается самое интересное, но не до конца понятное. Ведь время было смутное, и многие поступки героев воспринимаешь как лишенные всякого смысла. Поэтому мои впечатления остались неоднозначными, т.к аморальность того времени, скажем так зашкаливает, оставляя много вопросов и недоумения. Но зато во всей красе передана атмосфера того времени, что дает зрителю возможность с головой окунуться в период тюльпанной лихорадки и увидеть, что красивый цветок делал с тысячами людей, и как решал их судьбы.
Актерский состав, это конечно изюминка фильма «Тюльпанная лихорадка». Главные роли исполнили Алисия Викандер, которая уже успела полюбиться зрителям благодаря своим неординарным ролям и славно известный Кристофер Вальц.
Фильм «Тюльпанная лихорадка» - это история, которая не оставит равнодушным. Каждый вынесет из этого фильма что-то свое, сделает свои выводы. Легкая дискуссия гарантирована.
Всем приятного просмотра!

Голландия, начало 17 века, период, когда тюльпанный бизнес набирал стремительные обороты, становясь чем-то похожим на тюльпанную лихорадку. Это были настоящие биржевые игры. Где вместо ценных бумаг – были тюльпаны. И от одного неверного хода, люди теряли целое состояние или становились…