Смерть и жизнь Джона Ф. Донована

Режисерський дебют канадського генія кіноіндустрії Ксав'є Долана виявився успішним. Перший і наступні його фільми змогли відразу продемонструвати глядачеві, хто такий Ксав'є Долан і який стиль йому властивий. Його картини завжди максимально наближені до життя, вони містять глибокі філософські роздуми.
У 2009 Ксавьє успішно тріамфував з кінороботою "Я вбив свою маму". Після вдалого виходу кінострічки кожен наступний його фільм примножував армію шанувальників, що зростала в геометричній прогресії. Зухвалість і щирість Долана співпали з мовою сучасного молодого покоління, що звело його в статус справжнього кумира.
В українському прокаті виходить його новий фільм "Смерть та життя Джона Ф. Донована". Фільм розкриває звичні для Ксав'є Долана теми: відносини син-мати, одностатеве (заборонене, а, отже, приховане) кохання, безнадійна самотність та нерозуміння іншими. Безумовно це важливі, але й водночас вічні теми, про які вже знято сотні фільмів і написано сотні книг.
Як пишуть про сюжет творці фільму: "Багато людей мріють про світову славу і визнання, але лише одиниці знають, яку ціну за це доведеться заплатити. Коли подробиці приватного життя мегапопулярної телезірки стають надбанням суспільства, його кар'єра і подальша доля зазнають драматичних змін. Адже те, що дозволено звичайним людям — недозволена розкіш для наших кумирів ... ".
Ксав'є Долан наситив стрічку зірками першої величини. У його новій історії основних персонажів грають голлівудські зірки — Кіт Гарінґтон, Наталі Портман, Тенді Ньютон, Сьюзен Сарандон, Кеті Бейтс і Джессіка Честейн, всі сцени з якою Долану в результаті довелося вирізати.
Кіт Харінгтон, що зіграв Джона, чудово знає світ, у якому живе його герой. Але й сам Ксав'є, бувши також і актором, в процесі роботи над сценарієм, добре знався на акторському житті в Голлівуді. Харінгтон розповів, як сильно його вразив сценарій: "Фільм не відповідає жодному жанрові. Він дивний, він надихає, місцями — смішний, місцями — по-справжньому трагічний". У роботі над роллю Донована він не шукав натхнення в інших кінозірок, це була версія його самого. Актор зіграв роль актора, якому довелося грати не тільки перед камерою, але й в особистому житті...
Фільм "Смерть і життя Джона Ф. Донована" продуманий до дрібниць. Перфекціонізм Ксавьє і прагнення до досконалості відчувається у всьому. Отримуєш естетичне задоволення не тільки від зоряного акторського складу, але від кожної деталі: динамічної та насиченої картинки, музикального супроводу та, навіть, від аксесуарів та одягу персонажів. А щоб естетика фільму була просто приголомшливою, фільм було знято не цифровою камерою, а на плівку. Ксавьє Долан — один з найбільш багатопрофільних режисерів. "Діалог може бути прописаний чудово, — каже він, — але, якщо світло виставлено безграмотно, якщо обраний невідповідний костюм, сцена буде безнадійно зіпсована для глядача. Аудиторія бачить і відчуває все".
Кінострічка "Смерть і життя Джона Ф. Донована" виявилася для Ксав'є Долана по-справжньому важким проєктом. Він дуже довго знімав цей фільм і ще довше його монтував. На думку одних іноземних критиків, важкий знімальний процес позначився на фінальному результаті негативно, однак інші закликали дати фільму шанс та гідно оцінити його.
Втім, переглянути та оцінити кінострічку "Смерть та життя Джона Ф. Донована" глядач зможе в кінотеатрі Сінема сіті вже з 8 серпня.

По іншу сторону слави

Загалом, сучасна кіноіндустрія робить ставку на популярно-розважальне кіно, - і як не дивно, при цьому беручи на озброєння напрацювання незалежного. Проте, на щастя, в океані екранізацій коміксів, перезапусків франшиз, в широкому прокаті зустрічаються і справжні самобутні проекти. Одним з таких, в чомусь монументальний, можна назвати канадську драматичну стрічку «Смерть і життя Джона Ф. Донована» (The Death and Life of John F. Donovan) режисера та співавтора сценарію Ксав'є Долана, представлену компанією Volga Ukraine: в широкий прокат стрічка виходить 8 серпня, а допрем’єрний показ в київському кінотеатрі СінемаСіті був представлений кінокритикм Андрієм Алфьоровим.
Мабуть, дану стрічку важко представити однозначним нарисом. Загалом, це «візуалізація» оповіді дорослого вже актора Руперта Тернера, яку він розповідає журналістці - і яка стосується історії листування малого хлопчика з його кумиром – телевізійним актором Джоном Ф. Донованом аж до його передчасної смерті. Це історія пристрасті дитини до акторського мистецтва, що знайшло уособлення в конкретній людині, історія двох родин ключових героїв, складних шляхів взаємовідносин таланту і реального життя.
…Можна сказати, що «Смерть і життя Джона Ф. Донована» - це літературна стрічка. Так, у ній багато діалогів героїв і «монологів» листів, вони формують основний настрій і зміст, тут, як ніколи робиться акцент на уважного глядача, де кожна секунда з двох годин хронометражу має свій зміст та емоційне наповнення, автори майстерно ведуть сюжетні лінії, майстерно їх переплітаючи. В певному сенсі юний герой - через дзеркало листування, - є певним відображенням свого дорослого кумира, - і так само обидва можуть знайти хоч долю розуміння лише вдома; для Руперта – звільнившись від жаги творчості, для Донована – від тягаря «зіркового статусу». Ідилія не може тривати вічно – хоча і стає уроком для наступника у творчості… Власне, психологізм знайшов своє відображення в операторській роботі – крупні, портретні плани, вміле «відсікання» світу героїв від загальної метушні-для розкриття психологізму образів, єднання і конфлікту…
Авторам вдалось зібрати для стрічки справді зіркову команду. Так, Кіт Герінґтон (Джон Сноу в Грі престолів) втілив головного героя - Джона Ф. Донована, образ його матері - Грейс Донован зіграла Грейс Донован. Постать Сем Тернер втілила Наталі Портман , а іпостасі її сина – Руперта – в дитинстві і дорослого – втілили Джейкоб Трембле та Бен Шнетцер. Акторський склад вміло передав переплетення реалізму і символічності, скажімо, буденщини і прагнення творчих вершин.
Як висновок. Звісно, «Смерть і життя Джона Ф. Донована» не можна назвати легкою сімейною чи розважальною стрічкою, проте тим, за що любить кінематограф вдумливий глядач – за талановите втілення історії «мук творчості», розуміння того, що і широкий прокатний кінематограф може дарувати справжні перлини…
Недзельницький Андрій