Киборги
Кіборги

Украинский кинематограф в контексте фильмов, которые выходят в прокат на большой экран, до недавнего времени для меня практический не существовал (если не брать во внимание фильмы украино-российского производства, такие как «Битва за Севастополь», например). И тут, как гром среди ясного…

Украинский кинематограф в контексте фильмов, которые выходят в прокат на большой экран, до недавнего времени для меня практический не существовал (если не брать во внимание фильмы украино-российского производства, такие как «Битва за Севастополь», например). И тут, как гром среди ясного неба, в октябре на большие экраны выходит первый украинский приключенческо-фэнтезийный фильм «Сторожевая застава». Судя по постерам, как мне сначала показалось, – фильм категории «ждем-обзор-от-BadComedian». Однако я в очередной раз убедилась, что не стоит судить книгу по обложке: «Сторожевая застава» оказалась просто находкой. Очень самобытной, интересной, качественной находкой. Хоть и не без своих недостатков, но сердце мое за украинский кинематограф порадовалось.

Что же касается «Киборгов», в этом случае трейлер сразу же предвещал много хорошего (но вспомним «Отряд самоубийц» и перекрестимся). Тем не менее, ключевой для меня была строчка в трейлере: «режиссер Ахтем Сейтаблаев». Мне безумно понравился его предыдущий фильм «Хайтарма», поэтому, ожидая весь год «Киборгов», я ни секунды не сомневалась в том, что нас ждет очень хорошее и главное качественное кино. В итоге так и получилось. «Киборги» уже собрали рекордное для национальных картин количество денег в прокате, а газеты и зрители в один голос называют фильм лучшим в истории кинематографа независимой Украины.

Фильм получился замечательный. О чем он? Об обороне Донецкого аэропорта, как показано в трейлере? Да, но лишь частично. Не ждите от «Киборгов» большого количества батальных сцен, как, например, в «Спасти рядового Райана» или «Братьях по оружию». Здесь над действием превалируют диалоги. Очень глубокие, содержательные диалоги, которые не только хорошо раскрывают персонажей, но и дают пищу для непростых размышлений. О потерянных исторических возможностях, о том, кто во всем виноват, и почему отвечать за ошибки прошлого приходится кровью молодых? За что нам любить нашу страну? И даже предал ли Украину Николай Гоголь тем, что писал на русском языке?
Все действие на экране сопровождается хорошей операторной работой, очень правдивой и искренней актерской игрой и прекрасным до слез саундтреком, который к фильму написали участники «Океан Эльзы». При всём этом, в фильме присутствует хороший юмор, поэтому смотрится он намного легче, чем может показаться перед просмотром.

Я настоятельно рекомендую всем сходить на фильм, независимо от ваших политических убеждений. Вы не найдете в фильме никакой пропаганды или намека на политику. С художественной точки зрения - это очень хорошее, очень достойное кино, которое без зазрений совести можно считать мировым уровнем. С другой стороны, этот фильм – больше, чем просто фильм. Это наша с вами реальность. Оттого так небезразлично было его смотреть. Оттого так горько было на нем плакать. И оттого так тепло сейчас от мысли, что фильм оценили по достоинству и приняли на ура, и он еще надолго останется у нас с вами в памяти. Ровно как и события, о которых он повествует.

Украинский кинематограф в контексте фильмов, которые выходят в прокат на большой экран, до недавнего времени для меня практический не существовал (если не брать во внимание фильмы украино-российского производства, такие как «Битва за Севастополь», например). И тут, как гром среди ясного…

В украинский прокат вышел фильм "Киборги". Это — военная драма об украинских солдатах, которые обороняли донецкий аэропорт 242 дня. Картина захватывает не весь этот период, а всего отдельные дни – с момента прибытия новобранцев на позиции и до очередной ротации.Добровольцы…

В украинский прокат вышел фильм "Киборги". Это — военная драма об украинских солдатах, которые обороняли донецкий аэропорт 242 дня. Картина захватывает не весь этот период, а всего отдельные дни – с момента прибытия новобранцев на позиции и до очередной ротации.Добровольцы едут из Песок в аэропорт, попадают под обстрел. До терминала добирается только пятеро. Учитель истории "Серпень" (Александр Довженко), музыкант "Мажор" (Макар Тихомиров), кадровый военный "Суббота" (Андрей Исаенко), отец парня, ушедшего на войну - "Старий" (Виктор Жданов) и бывший в плену у боевиков "Гид" (Роман Ясиновский).Все главные персанажи не оставят равнодушным зрителя и заставят прожить с ними каждое мгновение. Сценарий основан на рассказах реальных участников событий, поэтому наши герои остро чувствуют цену жизни.

Пожалуй, одним из достоинств фильма в том, что ему удалось избежать искусственности и наигранности. Главным образом – за счет двуязычности.
Половина киборгов говорит по-русски, половина – по-украински, некоторые – на суржике, и все они щедро приправляют речь нецензурной лексикой. Что совершенно не мешает им прекрасно понимать друг друга.
И в своём жанре картина смотрится хорошо. Даже больше, сценаристу удалось изобразить патриотизм без откровенной пропаганды, которая могла бы сделать фильм менее реалистичным, главные герои здесь ругают власть, но любят свою страну, а командование выглядит подло, призывающее солдат держать оборону не стреляя, чтобы не нарушать «Минские соглашения». "Киборги" – фильм даже не столько о войне, как о мире, который мы потеряли, о том, чтобы попытаться понять друг друга, даже если вы оказались по разную стороны баррикад.

Тяжело оценивать кино про войну, когда эта война происходит в твоей стране. Тем более, когда в зале сидят реальные военные или твои друзья, которые там были и своим присутствием они будто создают еще одну реальность. Но фильм очень достойный! Рекомендую.

В украинский прокат вышел фильм "Киборги". Это — военная драма об украинских солдатах, которые обороняли донецкий аэропорт 242 дня. Картина захватывает не весь этот период, а всего отдельные дни – с момента прибытия новобранцев на позиции и до очередной ротации.Добровольцы…

Битва за Аеропорт
Війна на Сході України коштувала тисячі життів, як військових, так і цивільних громадян. Об’єктивних перспектив її завершення ще нема, - і незважаючи на той факт, що інтенсивність бойових дій значно вщухла, її вплив відчувається вже в кожному…

Битва за Аеропорт
Війна на Сході України коштувала тисячі життів, як військових, так і цивільних громадян. Об’єктивних перспектив її завершення ще нема, - і незважаючи на той факт, що інтенсивність бойових дій значно вщухла, її вплив відчувається вже в кожному аспекті життя країни – політичному, економічному, інформаційному, вона стала об’єктом міжнародних перемовин, що часто нагадують торги – проте все так само гинуть люди. Однією з легендарних військових операцій, легендарної для обох сторін, стала Битва за аеропорт – оборона Донецького Аеропорту ім. Прокоф’єва (у трьох страшних літерах – ДАП, разом з прилеглими територіями – селищами Піски, Спартак та містом Авдеєвка), між ЗСУ, солдатами добровольчих батальйонів, і просто – добровольців - з однією сторони, та військовим угрупуванням ДНР, до якого зазвичай зараховують і кадрових російських військових – з іншої. За цю неймовірну складну тему і взявся режисер Ахтем Сеїтаблаєв за сценарієм Наталії Ворожбит у своєму фільмі «Кіборги».
Отже, сюжет розгортається в контексті загону бійців з шістьох чоловік, що прибули на ротацію, і які утримують один з базових рубежів величезного терміналу – Субота (Андрій Ісаєнко), Серпень (В'ячеслав Довженко) – твердий і вправний командир, Гід (Роман Ясіновський), Мажор (Макар Тихомиров), Старий (Віктор Жданов), та Марс. Багато хто з них прийшов за покликом серця, відмовився від блискучих кар’єр – як ось «Мажор», а декому, як ось «Старому» - «прийшла повістка». Власне, в локальних боях вони повинні утримати оборону, а також іноді змушені вести контрнаступальні та диверсійні операції, захоплювати полонених, а також спілкуватись з представниками ДНР при обміні.
Власне, можна відзначити режисуру відмінної якості, автори не намагаються робити героїв у вигляді «суперсолдатів», і саме через те, що ці люди, зі своїми слабостями, змогли утримувати один з найскладніших, стратегічний з точки зору вогневого контролю околиць Донецька, рубіж, вони і були названі «кіборгами». Ми бачимо таких багато в чому різних людей – одні з них спілкуються російською, хтось дивиться на історію країни з точки зору націоналізму, хтось вбачає майбутнє країни в «складному» варіанті, побудови. Досить динамічно поставлені і сцени, що стосуються бойових зіткнень, проте основний контекст стрічки полягає в тому, що війна - все рівно зло, яке іноді просто неможливо проігнорувати. про що розмірковує і штатний психолог, проте вправний терапевт і хірург - боєць «Псих»
Власне, структура стрічки була б однорідною і композиційно цільною, якби регулярно автори не вводили досить довгі, такі, що випадають з контексту, і часто досить пафосного формату, діалоги-роздуми пов’язати події «тут і зараз» з усією історією України, намаганням розібратись з контекстом – коли все пішло не так, шукаючи першопричини а чи в СРСР, а чи в корупційно сформованій вертикалі влади, що втрималась і після Майдану, відділити складову зовнішнього впливу Росії від протиріч, що склалися в Україні протягом сторіч, самі події Майдану, європейський вибір…
Щодо «протилежної сторони». «Сепаратистів» показують головним чином як «сірі плями» у вогневих сутичках, проте у полоні та під час перемовин супротивник виглядає у вигляді цілком рельєфних персонажів, цілком реальними людьми, мотиви і вчинки яких автори намагаються зрозуміти, . Головним чином це військові з російськими паспортами, які або симпатизують ДНР, або просто виконують наказ. Хоча найбільш суперечливим є діалог з полоненим - саме мешканцем Донецька, технологом-добровольцем, батько якого був донецьким шахтарем, як і батько бійця з позивним «Серпень», що був гірником на Закарпатті і які прожили ледь більше п’ятдесятирічного віку. Представник сепаратистів вірить що захищає ДНР від фашизму, а представник українських ЗСУ - що їх вибір наблизить країну до європейських стандартів життя, проте вони лише воюють «тут і зараз»…
Отже, як певний висновок. На перший погляд, багато в чому це фільм, вирішений все-таки в пропагандистському ключі, який є у кожної держави - проте не одіозному, все-таки багато в чому будучи глибоко сміливим, глибоко цінним саме в контексті мужності авторів взятись за цю тему. Чи по факту, чи між рядків можна прочитати віконвічну трагедію України, країни, що в результаті постійних протиріч, завжди була ласим шматком для різного роду зовнішніх впливів. Питання їх подолання автор в дечому залишає глядачеві, проте беззаперечно і вповні віддає данину шану героям ДАП – «кіборгам». Символічно, що сам фільм є учасником програми #ЯНебайдужий фонду «Повернись живим», 5 гривень з кожного проданого квитка надійдуть саме в нього – на допомогу сім’ям загиблих українських військових в Донецькому аеропорту.
Недзельницький Андрій

Битва за Аеропорт
Війна на Сході України коштувала тисячі життів, як військових, так і цивільних громадян. Об’єктивних перспектив її завершення ще нема, - і незважаючи на той факт, що інтенсивність бойових дій значно вщухла, її вплив відчувається вже в кожному…