Битва за Аеропорт
Війна на Сході України коштувала тисячі життів, як військових, так і цивільних громадян. Об’єктивних перспектив її завершення ще нема, - і незважаючи на той факт, що інтенсивність бойових дій значно вщухла, її вплив відчувається вже в кожному…
Битва за Аеропорт
Війна на Сході України коштувала тисячі життів, як військових, так і цивільних громадян. Об’єктивних перспектив її завершення ще нема, - і незважаючи на той факт, що інтенсивність бойових дій значно вщухла, її вплив відчувається вже в кожному аспекті життя країни – політичному, економічному, інформаційному, вона стала об’єктом міжнародних перемовин, що часто нагадують торги – проте все так само гинуть люди. Однією з легендарних військових операцій, легендарної для обох сторін, стала Битва за аеропорт – оборона Донецького Аеропорту ім. Прокоф’єва (у трьох страшних літерах – ДАП, разом з прилеглими територіями – селищами Піски, Спартак та містом Авдеєвка), між ЗСУ, солдатами добровольчих батальйонів, і просто – добровольців - з однією сторони, та військовим угрупуванням ДНР, до якого зазвичай зараховують і кадрових російських військових – з іншої. За цю неймовірну складну тему і взявся режисер Ахтем Сеїтаблаєв за сценарієм Наталії Ворожбит у своєму фільмі «Кіборги».
Отже, сюжет розгортається в контексті загону бійців з шістьох чоловік, що прибули на ротацію, і які утримують один з базових рубежів величезного терміналу – Субота (Андрій Ісаєнко), Серпень (В'ячеслав Довженко) – твердий і вправний командир, Гід (Роман Ясіновський), Мажор (Макар Тихомиров), Старий (Віктор Жданов), та Марс. Багато хто з них прийшов за покликом серця, відмовився від блискучих кар’єр – як ось «Мажор», а декому, як ось «Старому» - «прийшла повістка». Власне, в локальних боях вони повинні утримати оборону, а також іноді змушені вести контрнаступальні та диверсійні операції, захоплювати полонених, а також спілкуватись з представниками ДНР при обміні.
Власне, можна відзначити режисуру відмінної якості, автори не намагаються робити героїв у вигляді «суперсолдатів», і саме через те, що ці люди, зі своїми слабостями, змогли утримувати один з найскладніших, стратегічний з точки зору вогневого контролю околиць Донецька, рубіж, вони і були названі «кіборгами». Ми бачимо таких багато в чому різних людей – одні з них спілкуються російською, хтось дивиться на історію країни з точки зору націоналізму, хтось вбачає майбутнє країни в «складному» варіанті, побудови. Досить динамічно поставлені і сцени, що стосуються бойових зіткнень, проте основний контекст стрічки полягає в тому, що війна - все рівно зло, яке іноді просто неможливо проігнорувати. про що розмірковує і штатний психолог, проте вправний терапевт і хірург - боєць «Псих»
Власне, структура стрічки була б однорідною і композиційно цільною, якби регулярно автори не вводили досить довгі, такі, що випадають з контексту, і часто досить пафосного формату, діалоги-роздуми пов’язати події «тут і зараз» з усією історією України, намаганням розібратись з контекстом – коли все пішло не так, шукаючи першопричини а чи в СРСР, а чи в корупційно сформованій вертикалі влади, що втрималась і після Майдану, відділити складову зовнішнього впливу Росії від протиріч, що склалися в Україні протягом сторіч, самі події Майдану, європейський вибір…
Щодо «протилежної сторони». «Сепаратистів» показують головним чином як «сірі плями» у вогневих сутичках, проте у полоні та під час перемовин супротивник виглядає у вигляді цілком рельєфних персонажів, цілком реальними людьми, мотиви і вчинки яких автори намагаються зрозуміти, . Головним чином це військові з російськими паспортами, які або симпатизують ДНР, або просто виконують наказ. Хоча найбільш суперечливим є діалог з полоненим - саме мешканцем Донецька, технологом-добровольцем, батько якого був донецьким шахтарем, як і батько бійця з позивним «Серпень», що був гірником на Закарпатті і які прожили ледь більше п’ятдесятирічного віку. Представник сепаратистів вірить що захищає ДНР від фашизму, а представник українських ЗСУ - що їх вибір наблизить країну до європейських стандартів життя, проте вони лише воюють «тут і зараз»…
Отже, як певний висновок. На перший погляд, багато в чому це фільм, вирішений все-таки в пропагандистському ключі, який є у кожної держави - проте не одіозному, все-таки багато в чому будучи глибоко сміливим, глибоко цінним саме в контексті мужності авторів взятись за цю тему. Чи по факту, чи між рядків можна прочитати віконвічну трагедію України, країни, що в результаті постійних протиріч, завжди була ласим шматком для різного роду зовнішніх впливів. Питання їх подолання автор в дечому залишає глядачеві, проте беззаперечно і вповні віддає данину шану героям ДАП – «кіборгам». Символічно, що сам фільм є учасником програми #ЯНебайдужий фонду «Повернись живим», 5 гривень з кожного проданого квитка надійдуть саме в нього – на допомогу сім’ям загиблих українських військових в Донецькому аеропорту.
Недзельницький Андрій
Битва за Аеропорт
Війна на Сході України коштувала тисячі життів, як військових, так і цивільних громадян. Об’єктивних перспектив її завершення ще нема, - і незважаючи на той факт, що інтенсивність бойових дій значно вщухла, її вплив відчувається вже в кожному…
Читать полностью
Для меня показатель фильма- смотришь ты на часы или нет. Ни разу не взглянула, просто на одном дыхании!!! Рекомендую! Фильм классный!!!
ответить