Донбасс
Донбас

Непроста історія
Тематика конфлікту на Донбасі вже залишила шпальти газет, він повністю і без виключень ввійшов у життя кожного з громадян України – а чи на підконтрольній, а чи на непідконтрольній територій, а чи в Криму – чи загиблими, чи…

Непроста історія
Тематика конфлікту на Донбасі вже залишила шпальти газет, він повністю і без виключень ввійшов у життя кожного з громадян України – а чи на підконтрольній, а чи на непідконтрольній територій, а чи в Криму – чи загиблими, чи економічними проблемами, чи відображенням конфлікту на проблемі свободи слова у ЗМІ, історичну науку. Свій погляд на конфлікт виклав відомий режисер Сергій Лозниця у своїй стрічці «Донбас», що стала призером за кращу режисерську роботу в розділі «Особливий погляд». В Україні вона вийшла у широкий прокат з 18 жовтня, і в рамках спеціального показу, стрічка була представлена режисером в київському кінотеатрі Жовтень 20 жовтня. Додам, що стрічка входить до програми «Нове німецьке кіно», що також проходить в Києві – і стала номінантом від України на Оскар.
Автор – у вигляді коротких скетчів – намагається звернутись до такого собі малюнку непідконтрольних територій, звертаючись до засобу гротеску. Окремим епізодом, що дещо випадає з загального повествування, є епізод в райраді в центральній Україні (звісно, підконтрольної частини), де жінка обливає головуючого брудом – власне, це данина, як розуміємо зі спілкування – що вся країна перебуває у стані безлічі абсурдних парадоксів – і загальним сюжетом він має зв‘язок лише однією фразою. Проте, повернемось на терени «Новоросії» (ЛДНР) – так, автор заселив свій сюжет безліччю самих різних карикатурних персонажів, які, скоріше, є збірним втіленням образів, що мають з реальністю лише позірне значення, і багато в чому як розуміємо, не реальними людьми, а скоріше напівміфічним уявленням «зі ЗМІ» про життя на непідконтрольній території: як ось весілля з ополченцями в якості «свідків»; рейдерство; казаків, що прагоняють мародера через стрій з кийками; людей, що вимушені жити в бомбосховищах – і скажімо багато не зовсім приємних епізодів.
Власне, стрічку можна відзначити просто неймовірним втіленням передачі художнього матеріалу у стилі «псевдодокументальності» - і самі сюжети автор брав багато з роликів в YouTube, деякі – зі спогадів колег-жураналістов, деякі – власне, власного погляду на події, які ми знаємо зі ЗМІ, причому часто у діаметрально протилежному трактуванні – залежно від інформаційного і політичного поля.
Як висновок. Власне, важко погодитись з автором, що з назвою, на претензію на глобальне полотно, автор бере за основу життя на невеличкий частині самого Донбасу, так і досить вибіркові персонажі, які він взяв зі, здається, сімох роликів Ютуба. Так само, заявляючи про абсурдність багатьох явищ в економічному і політичному житті Україні, автор більш ніж поблажливо ставиться до «підконтрольної частини». Чим цінна стрічка – багато що ми взнаємо між строк, як поставлений на потік вантажів між Україною та ОРДЛО, і тому пропустивши фразу чи дві, можна втратити саме відчуття стрічки, яка заслуговує на увагу більше в контексті дійсно особливого погляду на конфлікт на Донбасі, аніж епічної оповіді.

Непроста історія
Тематика конфлікту на Донбасі вже залишила шпальти газет, він повністю і без виключень ввійшов у життя кожного з громадян України – а чи на підконтрольній, а чи на непідконтрольній територій, а чи в Криму – чи загиблими, чи…