На пределе

Грань історії
Історія нацизму залишилась чорною плямою на історії людства – ввібравши в себе усе те ганебне, що тільки можна уявити в контексті людської природи. Німеччина, після поразки у Другій Світовій війні, доклала максимум зусиль, щоб очиститись від спадщини режиму націонал-соціалізму, - проте хвилі міграції з Африки та Близького Сходу відродили зло не тільки контексту Німеччини, а цілої Європи. Проблемі відродження ультраправих ідеологій, протистояння ним і присвячений фільм режисера і автора сценарію Фатіха Акіна «На грані» (Aus dem Nichts), і який отримав «Золотий глобус» - як найкраща стрічка на іноземній мові та премію «Супутник» - «Міжнародної прес-академії».
Отже, ще у в‘язниці турецький в‘язень Нурі Секерчі бере шлюб з впевненою у собі жінці – Катею. Після виходу з тюрми він «зав‘язує» зі злочинністю і відкриває офіс з надання юридичних та туристичних послуг, - також багатьом мігрантам, в них народжується син. Проте теракт знищує їх ідилічне життя, і Катя повинна знайти справедливість…
Композиційно фільм «перетікає» від напівдокументальних до глибоко загострених мистецтвом оператора кадрів, так і стилів зйомки. Автори не намагаються зробити з нього монолітну історію – скоріше це дещо вирвані стани героїні, на грані її повного емоційного зриву, сильної жінки, що апелює до закону. Так само окремо стрічка ставить багато самих різних проблем – зіткнення і важкого діалогу культур і в самій родині, який – незважаючи на труднощі – можливий, і поряд з цим – неможливість діалогу з вбивчим неонацизмом, який є ганьбою і для родин тих, хто прагне реваншу. Ми можемо бачити і глобалізацію ультраправих рухів, з яким вже не може упоратись традиційне правосуддя, можна відмітити і протистояння навіть захисників – адвоката терористів і представника потерпілої, вони ніби є також носіями безчестя і шляхетності – відповідно.
Акторська гра стрічки виразна. Звісно, центральним є пресонаж Діани Крюгер - Катя Секерчі, в її стражданнях і розмірковуванням щодо поняття справедливості, так само як і інших героїв, в їх прагненні ідти до кінця. Можна зазначити, що автори не ставили когось в явний центр, що робить більш виразним саме зміст.
Фільм «На грані» далеко не алегоричний – він називає прямі партії неонацистського та ультраправого спрямування, проблематиці протистояння як їм конкретно, так і в цілому, а також розкриває складність інтеграції нових діаспор Німеччини в культуру та економіку країни, стрічка, що безумовно є актуальної і в контексті України.
Недзельницький Андрій