Ціна помилки
Так, кримінал завжди вабив своєю, на перший погляд, легкістю грошей. Проте зазвичай тут, як і в кожній справі, «диявол криється в дрібницях» і зазвичай більшість дрібних горе-злочинців дуже швидко опиняються в тюрмі. Власне, історію пограбування яке мало принести…
Ціна помилки
Так, кримінал завжди вабив своєю, на перший погляд, легкістю грошей. Проте зазвичай тут, як і в кожній справі, «диявол криється в дрібницях» і зазвичай більшість дрібних горе-злочинців дуже швидко опиняються в тюрмі. Власне, історію пограбування яке мало принести легкі гроші для двох братів, а закінчилось багатьма трагедіями, і розповідає фільм братів-режисерів Бена і Джошуа Сефди «Гарні часи».
Отже, герої самої стрічки, як і її автори – є братами: Конні Нікас і його молодший брат Нік, що страждає від аутизму, - вирішують пограбувати банківську установу Нью-Йорку. Власне, вирішує і планує звісно старший, - проте щось пішло не так, і молодший потрапляє до в‘язниці. Щоб внести заставу, Конні спочатку хоче взяти грошеняток від своєї дівчини, Корі, проте обставини складаються так, що єдиним шляхом визволити є можливість викрасти його вже з лікарні. Проте і тут все йде не так, і тепер він разом з іншим дрібним злодюжкою, Реєм, намагаються розв‘язати ще більш складний ребус.
«Гарні часи» - це, передусім, фільм про екскурс в Нью-Йорк «без прикрас», «Місто Великого Яблука» де ми бачимо нетрі не очима представників «середнього класу», а з самого його дна, кіно, що є досить рідкісним, останнє, що згадав в такому роді плані – це «Нічного втікача» режисера Хауме Кольет-Серри. Тут є тільки жорстокість, і обман, і знову – жорстокість, проте основне, що витає у повітрі – це безнадія, повна і в‘язка атмосфера бідності, характерна для всіх учасників цієї нічної пригоди… Авторам вдалось передати увесь драйв погоні, сам сюжет розвивається динамічно, тим більш автор зміг впевнено передати сам дух безкінечних кварталів… Для посилення експресії, автор використовує елементи гострих, контрастних кольорів, різкої, камери, іноді у псевдодокументальній стилістиці, прийомів, щоб передати конфлікт героїв зі світом, який в‘язкими путами криміналу сам опутує їх. Як визначили самі автори, до "Гарних часів" підходить термін "нео-грайндхаус" – стрічок, в яких присутні багато сцен насилля та жорстокості…Сам фільм лежить на перехресті авторського і популярного кіно, він номінувався на Канському фестивалі на головний приз, проте там-таки отримав відзнаку за саундтрек.
Гра акторів… Власне, основна роль тут належить Роберту Паттінсону, це образ метушливої людини, яка не може вибрати певну стратегію, і постійно приймає рішення, що ведуть лише до загострення ситуації, - і разом з тим яка не зупиняється просто перед обманом, хитрощами, жорстокістю. Роль Ніка – його брата у виконанні одного з режисерів – Бена Сафді, - це роль людини, що є просто пішаком, яку рухають її оточуючі – чи це мати, чи психіатр, чи фактично брат, якому-то потрібно було просто перечекати, знаючи, що люди з розладами - неосудні. Можна сказати, що кожен, хто зіграв бодай епізодичну роль, зміг тут передати атмосферу «некіноматографічного» Нью-Йорку, - дешевих квартир, притонів, бруду, наркоманії, людей, що працюють на низькооплачуваних роботах…
«Гарні часи» власне – це дійсно цікавий і дорослий фільм, автори не були обмежені якимись канонами традиційного гангстерського фільму, і тому змогли зняти цікаве і динамічне, проте дуже й дуже доросле кіно, з динамікою популярного, проте з глибоко своєрідним поглядом авторів.
Недзельницький Андрій
Ціна помилки
Так, кримінал завжди вабив своєю, на перший погляд, легкістю грошей. Проте зазвичай тут, як і в кожній справі, «диявол криється в дрібницях» і зазвичай більшість дрібних горе-злочинців дуже швидко опиняються в тюрмі. Власне, історію пограбування яке мало принести…
Читать полностью