Клуб молодых миллиардеров
Billionaire Boys Club

Дія сюжету розгортається в Лос-Анджелесі початку 1980-х. У центрі уваги знаходиться історія про час зльоту та падіння Джо Ханта (Ансель Елгорт) і Діна Карні (Терон Еджертон). Разом вони розробили нескладну аферу для заробітку величезних сум грошей, успіх якої залежить лише…

Дія сюжету розгортається в Лос-Анджелесі початку 1980-х. У центрі уваги знаходиться історія про час зльоту та падіння Джо Ханта (Ансель Елгорт) і Діна Карні (Терон Еджертон). Разом вони розробили нескладну аферу для заробітку величезних сум грошей, успіх якої залежить лише від уміння красиво переконувати і впевнено при цьому виглядати. Організувавши класичну піраміду, вони швидко збагачуються за допомогою маніпулювання багатенькими синками, але в певний момент самі стають заручниками своєї схеми, наражаючи на смертельну небезпеку себе та своїх близьких. У розпачі Джо і Дін намагаються врятувати ситуацію, але великі гроші вже почали свої криваві жнива... Ситуація, що розгорнулася навколо Кевіна Спейсі, поставила всіх нас в незручне становище. Резонанс, викликаний його вчинками, на які лише недавно було пролито світло, виявився настільки потужним, що про його акторський талант стало навіть якось незручно говорити - здається, що, захоплюючись грою, ти мимоволі виправдуєш бруд, в яку Спейсі примудрився пірнути з головою. Так само, здається, думають і голлівудські режисери і продюсери - Рідлі Скотт, наприклад, зі свого фільму «Всі гроші світу» Спейсі старанно «вирізав». А ось Джеймс Кокс, автор історичної кримінальної драми «Клуб мільярдерів», залишив актора в кадрі і, здається, саме цим врятував середню за великим рахунком стрічку. Причому грає Кевін людину самозакохану, епатажну, оточену молодими красенями і зірками мистецтва, - якщо ця роль стане останньою в кар'єрі Спейсі, то жирніше межу підвести складно. Втім, залишимо Спейсі в стороні - у фільмі він грає другорядного персонажа, а на передньому плані розгортається історія двох молодих фінансових шахраїв, які примудрилися «розкрутити на бабки» кілька десятків досить досвідчених в комерції та інвестиціях людей. За рахунок чого? Так, як і завжди, молодості, нахабства, вміння пустити пил в очі, спритності видавати збитки за прибуток, еквілібристики перекладання грошей з однієї кишені в іншу, видаючи це за поповнення загального рахунку. Варто відзначити, що фінансову сторону питання Джеймс Кокс показує на рідкість нудно, створюється враження, що автор не розуміє, про що розповідає, а тому тонкі і цікаві місця просто жмакає. А ось що режисерові вдалося однозначно і беззастережно, так це створення атмосфери - оскільки дія розгортається в найбагатших кварталах Лос-Анджелеса, в клубах, переповнених зірками і найбагатшими людьми в Америці, то всі зусилля авторів «Клубу мільярдерів» виявилися спрямовані на відтворення гламуру 80-х. Такому фільму не завадив би ще крутий саундтрек, але з цим у творців теж явно не склалося. Музика тут зовсім не запам'ятовується. Вона ніяк не рухає дію і не прикрашає нудний сюжет, на жаль. Загалом, «Клуб мільярдерів» може й не найгірший фільм на світі, ось тільки це ніяк його не прикрашає. Це абсолютно середня і нічим не видатна картина, під яку, при найгіршому розкладі, можна і заснути, дуже там все нудно. Спейсі дійсно витягує «Клуб мільярдерів», надіюсь це його не остання акторська гра.

Дія сюжету розгортається в Лос-Анджелесі початку 1980-х. У центрі уваги знаходиться історія про час зльоту та падіння Джо Ханта (Ансель Елгорт) і Діна Карні (Терон Еджертон). Разом вони розробили нескладну аферу для заробітку величезних сум грошей, успіх якої залежить лише…

«Клуб миллиардеров», к сожалению, не оправдал надежд, и оказался ничем не примечательным и не выдающимся фильмом. Хотя нет, вру. Примечателен он тем, что создателям удалось каким-то образом протащить в фильм (и не вырезать впоследствии) Кевина Спейси, от которого, на почве…

«Клуб миллиардеров», к сожалению, не оправдал надежд, и оказался ничем не примечательным и не выдающимся фильмом. Хотя нет, вру. Примечателен он тем, что создателям удалось каким-то образом протащить в фильм (и не вырезать впоследствии) Кевина Спейси, от которого, на почве идиотских скандалов, кажется, все полностью открестились, как минимум на ближайшие годы. Ридли Скотт даже вырезал все сцены с ним из недавнего «Все деньги мира» и заменил его Кристофером Пламмером, о чем я узнала только уже при просмотре картины. По большей части, фильм будет интересен разве что фанатам Спейси, коего в ближайшее время вряд ли где еще увидишь.

Сам же фильм, ремейк одноименного мини-сериала 80-х годов, не удивляет ни сюжетом (уж больно все эти фильмы о финансовых махинациях одинаковы и предсказуемы), ни режиссурой (Джеймс Кокс в своей карьере и до этого не снял ничего интересного, поэтому такой выбор на пост режиссера вполне неплохо характеризует продюсеров). Опять молодые наивные парни добиваются быстрого успеха, опять путем обмана и махинаций (подозревали или нет, неважно), ну и закономерно потом за это огребают. Возможно, такое и прокатило бы еще раз, но не с этим уровнем исполнения. Ни о каком соперничестве с той же «Игрой на понижение» или с «Волком с Уолл-Стрит» не может быть и речи.

Серая операторская работа, такой же серый саундтрек. Даже игра восходящих звезд, Терона Эджертона и Энсела Элгота, вызывают только зевоту. Выделяются на все этом фоне разве что сам Спейси, который может сыграть интересно даже грязную салфетку в мусорном баке, и Эмма Робертс, у которой, несомненно, есть талант и пора бы ей уже выбираться со вторых ролей.

В общем, сам фильм вряд ли может всерьез кого-то заинтересовать и его можно смело пропустить, однако если вы считаете себя фанатом Спейси – то лучше сходите и поддержите талант рублем. Быть может, если фильм соберет хоть какую-то кассу, при своем небольшом бюджете (15 миллионов всего, что ли), Спейси может и не канет в длительное небытие, как в свое время Мэл Гибсон.

«Клуб миллиардеров», к сожалению, не оправдал надежд, и оказался ничем не примечательным и не выдающимся фильмом. Хотя нет, вру. Примечателен он тем, что создателям удалось каким-то образом протащить в фильм (и не вырезать впоследствии) Кевина Спейси, от которого, на почве…

Легкі гроші молодості
Що може бути краще щастя молодості? Мабуть, щастя успішної молодості, коли маєш змогу реалізувати власні амбіції – і про приклад такої спроби і зняв стрічку «Клуб молодих мільярдерів» режисер Джеймс Кокс, написавши сценарій до неї разом з…

Легкі гроші молодості
Що може бути краще щастя молодості? Мабуть, щастя успішної молодості, коли маєш змогу реалізувати власні амбіції – і про приклад такої спроби і зняв стрічку «Клуб молодих мільярдерів» режисер Джеймс Кокс, написавши сценарій до неї разом з Кепейном Маунзером. Власне, сама стрічка в дечому є рімейком фільму 1987 року, проте самі автори додатково досліджували і архівні матеріали. В Україні вона виходить у прокат з 19 липня; фільм був презентований 17 липня компанією UFD в київському кінотеатрі «Україна» на доприм‘єрній вечірці.
…Отже, до талановитого, проте скромного молодого брокера, Джо Ханта звертається його товариш Дін Карні з пропозицією разом співпрацювати, і «якимось чином» швидко заробити. Розум першого і зв‘язки другого у вищому світі Беверлі Хіллз повинні стати запорукою успіху, і вони засновують інвестиційну компанію «Клуб молодих мільярдерів», куди залучають молодих заможних представників вершків суспільства, продаючи фінопослуги майже так само, як домогосподарки продають косметику чи миючі засоби в системі «багаторівневого маркетингу». Їх провідником в складному світі фінансів має стати авантюрист Рон Левін, і компанія швидко розвиває свою діяльність – проте з самого початку «все йде не так».
Якщо казати прямо, то історія «Клуб молодих мільярдерів» - це історія фінансової піраміди, варіації «схеми Понці», коли провали інвестицій, надмірні витрати на імідж компанії, «закривались» внесками нових учасників. Звісно, така схема не могла функціонувати вічно, проте амбіції і самообман зробили розплату ще сильнішою. Стрічка торкається проблематики легких грошей, засліплюючого сяйва розкішного життя, де мірилом дружби та кохання в цьому середовищі - є лише гроші, успіх та інстинкт самозбереження.
Власне, автори досить вдало розставляють акценти на вищезгаданих моментах, проте іноді здається що сюжету не вистачає динаміки, тим більш механізм «піраміди» показаний тут лише схематично. Автори, здається, намагались втілити концепцію фінансового трилера, як це ми бачили у вдалій «Грі Моллі» чи «Грі на пониження», хоча так чи інакше мелодраматична складова виглядає тут більш виразною – про наївні мрії про успіх… Власне, це і втілив акторський склад – від молодої людини, що вірить в успішність, - Джо Ханта, що його втілив Ансель Елгорт, до товариша, який тримає «ніс за вітром» Діна Карні, - і до мастадонта авантюр – Рона Левіна, у виконанні Кевіна Спейсі. Такими самими прагматиками є і дівчата головних героїв – вони чудово знають коли прийти і вийти з гри, хоча сценарій надає їх образам ліричного настрою, як ось Сідні, у виконанні Емми Робертс.
Щодо висновку. «Клуб молодих мільярдерів» більш американська стрічка, яка розкриває особливості фінансової та кримінальної системи США, проте з основним мотивом, що легких грошей не буває, так само як наївності нема місця серед акул фінансових вод.
Недзельницький Андрій

Легкі гроші молодості
Що може бути краще щастя молодості? Мабуть, щастя успішної молодості, коли маєш змогу реалізувати власні амбіції – і про приклад такої спроби і зняв стрічку «Клуб молодих мільярдерів» режисер Джеймс Кокс, написавши сценарій до неї разом з…