Пеле: Народження легенди

Хороше футбольне кіно.
«Пеле: народження легенди» - стрічка, яка розповідає про дружбу, віру в себе, вміння батьків сформувати адекватну самооцінку у дітей, а також хист до розумного ризику і здатність не марнувати надані життям шанси. А ще про наполегливість і працелюбність, постійне удосконалення своїх найкращих здібностей. Про те, що нічого неможливого не існує. Навіть якщо ти народився у бідній бразильській сім’ї, завдяки таланту і постійній роботі над собою можна перестрибнути кілька сходинок в соціальній ієрархії. Такі враження після відвідин допрем’єрного показу стрічки в «Мультиплексі», що його організували дистриб’ютор картини в Україні MMD та телеканали «Футбол1» та «Футбол2».
Цікавою у створенні фільму є спільна роль братів Цимбалістів (Jeff & Michael Zimbalists) як сценаристів, так і режисерів. «Пеле: народження легенди» став дебютом у художньому кіно. До цього вони спеціалізувалися на документалці, присвяченій відомим персонам шоу-бізнесу. Сам протагоніст картини виступив співпродюсером, як це було видно з титрів. Крім того, є буквально кількасекундний камео як актора «тридцятого» плану.
Без музики стрічку важко уявити. І тут ще одна фішка: оригінальний супровід і окремий саундтрек (дочекайтесь фінальних титрів і почуєте «Ginga!»). Займався усім цим оформленням «оскароносний» індус А.Р. Рахман («Мільйонер з нетрів»). Музика додає подекуди жалісливості у драматичних моментах, коли автори витискають з розчулених глядачів сльозу.
Не буде зайвим попередити особливо заповзятливих фанів Пеле: фільм не про все життя бразильської мегазірки аж до нещодавнього чергового шлюбу. Йдеться про шлях ДО початку власне великої футбольної кар’єри. Двоє бразильських хлопчаків знялися у ролі 8-9-річного Діку (раннє його прізвисько) та Пеле у 17-літньому віці. Відгуки західних кінокритиків та й самого Короля футболу щодо гри обох початківців схвальні. Широковідомих імен не зустрінете. Дуже уважні кіномани можуть упізнати Вінсента Д’Онофріо та Родрігу Сантору.
Без кінцевих титрів «Пеле» триває майже 1 год. 45 хв., але цей час Ви майже не відчуєте, якщо захоплюєтесь футболом, кінофільмами про нього і перебуваєте у хорошій компанії. Це не з розряду «блимаючих кліпних» модних картин як, наприклад, «Ілюзія обману-2» чи «Джейсон Борн», в яких рідко який план тримається понад 3-4 секунди. Тут і широке застосування slow-motion (може десь нервово заковзаєте в кріслі), і зйомки камерою-«трясучкою» з подекуди тими ж короткотривалими планами.

Хочеться додати деякі «стартові» факти для цілісного сприйняття картини:
Поразка збірної Бразилії у фіналі рідного ЧС 1950 стала трагедією для всієї Бразилії.

Джинга (Ginga) – стиль гри, який походить за рухами і т.д. від бойових мистецтв, зокрема капоейри. Самі бразильці вважають це чимось вродженим, лише їм притаманним.

Дондінью – батько Пеле. Також був футболістом. Цю роль грає актор та музикант Seu Jorge.

Edson Arantes do Nasimento (повні ініціали) – він же Діку, він же Пеле.

Рейтинг IMDB на день прем’єри в Україні: 7,40. kinopoisk:7,67.

Магия Пеле.
Футбол был и есть одним из самых популярных видов спорта на планете, - во многих странах, таких как Бразилия он стал сродни религии. И ее фактически одним из воплощений в «великих» стал Э́дсон Ара́нтис ду Насиме́нту, известный всему миру как Пеле – человек, собравший несметное количество титулов, признанный лучшим спортсменом XX века по версии Международного Олимпийского комитета, обладатель ряда спортивных рекордов. За свою карьеру он официально забил 1281 голов в 1363 играх, был признан как «национальное достояние Бразилии», а его имя стало нарицательным как определение футбольной гениальности. Сам Пеле даже однажды снимался в кино, - в фильме «Бегство к победе», и неудивительно, что собственно о «короле футбола» сам стал героем фильма. Итак, фильм выступивших одновременно режиссерами и сценаристами Джефф и Майкл Цимбалист возвращает нас к триумфальному восхождению Э́дсона ду Насиме́нту к вершинам триумфа, и его превращения в «великого Пеле».
…Итак, сюжет фильма «Пеле: Рождение легенды» базируется на том отрезке который был во многом определяющим как для героя ленты, так и для Бразилии как – для первого это был вопрос того, проведет ли он жизнь в трущобах, а для второй - сможет ли страна отстоять статус «великой футбольной страной». Собственно, футбол был для многих единственным «социальным лифтом», а с другой стороны – клубы активно присматривали за игроками на улице, постепенно переводя их в профессиональные школы. Маленький Эдсон, играя с друзьями, чувствовал насколько огромен социальный разрыв в его стране – и прямо, вначале, или – повинуясь собственному внутреннему порыву отдавался занятиям любимому делу.
…Собственно, сюжет и хронология разделяют фильм на две части – жизнь Пеле в трущобах небольшого городка бразильского штата Минас-Жерайс в бедной семье, и вторая подчасть – его тренировки в школе. Сам фильм смотрится цельным, даже чересчур хорошо подогнанные, его образы выразительны, операторская работа довольно умела – образы и настроение главных героев хорошо передаются через визуальную подачу окружающего мира – то ли как убогая работа уборщиком в больнице, то ли страсть к футболу, где он тренировался под деревом манго, то ли через раскрытие образа драматизма футбольного поединка использованием техники «замедленного движения». Интересны также вкрапления документальных кинохроник в общее повествование.
А теперь – небольшой исторический экскурс, который провел для меня один из знакомых футбольных болельщиков, - Антон Кохан, когда мы обсуждали сам фильм – точнее сам я больше с удовольствием слушал. Итак, в кино можно отметить чересчур большой упор на «магии джинги», (даже больше это всего лишь можно рассматривать как легенду ленты) хотя на самом деле успех Пеле был совокупностью таланта и трудолюбия, так же как и немного сдвинуты границы вопроса о противостоянии «красивой игры» и «европейского подхода», который возник аж в 1986, о напыщенности тренера селесао Феолы, который собственно был талантливым организатором. Так же – ряд мелких исторических нестыковок, об опущенном в повествовании четверьтфинальном матче с Уэльсом, где кстати Пеле и забил единственный гол, легенда, о «пелецентричности» сборной, - поскольку роль Гарринчи в сборной ставят на одну ступеньку с «королем футбола».
Собственно, как общий вывод - «Пеле: Рождение легенды» - это интересный мотивирующий фильм, красивый набросок легендарной истории, однако с учетом множества исторических допущений, неточностей, немалой доли нарочитого пафоса, не может стать неким уж слишком глубоким экскурсом в биографию «короля футбола» и сборной Бразилии.
Недзельницкий Андрей