Зов волка

Історія підводника
Жанр військової драми не можна назвати досить поширеним – і тому кожна стрічка такого роду, навіть якщо і знята у пригодницькому форматі, заслуговує на увагу. Одним з таких кінотворів можна назвати стрічку «Поклик вовка» (Wolf's call) режисера і сценариста Абеля Ланзака, яка є такою собі «варіацією на тему» історій підводного флоту Франції – саме з нею і ознайомився автор в комфортному прохолодному залі київського кінотеатру СінемаСіті – і за його сприяння. Додам, що фільм в Україні представляє компанія KinomaniaFilmDistrbutin, а вийшов він в український прокат з 21 червня.
…Молодий юнак Шкарпет має дар від Бога – він може слухати океан. Ба більше, чуючи в навушниках його звуки, він може розрізняти і ідентифікувати все, - від китів до новітніх субмарин. Виконуючи завдання в Сирії, він стикається з дивним набором частот, який не відповідає жодному підводному човну – а подальші події роблять його дар ключовим, для запобігання трагедії світового масштабу.
Загалом, якщо підходити з точки зору військової справи, то стрічка використовує певні її поняття, проте не намагається бути достовірною – поза кадром десь російські війська ведуть бої з Фінляндією; як відповідь, Франція лише приводить свої сили у повну бойову готовність, проте герої зіткнуться ще з більш серйозними проблемами. Так само можна виразити претензії технічним деталям – наприклад, субмарина за задумом повинна проплисти пів-океану, щоб запустити балістичну ракету – і ряд інших. Проте якщо прийняти ці речі «на віру» то загалом картина не перетворюється на клюкву (при тому що в історію вплутані іранці та росіяни)– у традиціях французького кіно її відрізняє і ліричність, і пригодницький настрій. Операторська робота, звуковий супровід – так, все це зроблено з увагою, хоча вмілий погляд може побачити деякі прогалини в логічних стикуваннях елементів сценарію, а іноді – деяку «воду» в ньому.
Гра акторів. Так, Франсуа Сівіль вправно втілив образ головного героя – більш ліричну, ще з молодечим ентузіазмом і запалом, особистість. При цьому він готовий ризикувати і переконувати старших колег – капітанів Д‘Орсі (Омар Сі), Грандшампа (Реда Катеб) та адмірала (Матьє Кассовіц). І, звісно, куди ж без музи – це продавчиня книжкового магазину – Діана (Пола Бір)…
Як висновок. «Поклик вовка» - це більш пригодницький фільм, його не можна розглядати як якусь навіть гіпотетично можливу реальну ситуацію. Ліричний, романтичний мотив дає змогу зануритись в атмосферу пригод як компанії в контексті легкого вечора, так – і романтичного літнього побачення…
Недзельницький Андрій