Ваяна

Чесно кажучи, на "Ваяну" я йшла здебільшого заради дітей, бо сама якихось особливих ілюзій не будувала. Але в результаті цей фільм мене просто "загіпнотизував". Картинка — це окрема історія, океан там виглядає настільки живим і реальним, що хочеться простягнути руку і торкнутися екрана. Це той самий "світ мрій", де кожен кадр наповнений сонцем і солоним морським вітром.

Ваяна в цій версії виглядає трохи інакше, вона стала більш "досвідченою" і рішучою. Мені сподобалося, що творці не стали просто копіювати відомий мультфільм, а додали глибини у стосунки героїні з її домом та океаном. Це вже не просто історія про пошуки себе, а справжня "ода сміливості". А музика? Вона знову "засіла в голові" з перших секунд і не відпускає до самого фіналу. Мауї, якого знову неперевершено оживив наш улюблений "Скеля" Двейн Джонсон, звісно, теж не підкачав — його харизма, самовпевненість та цей фірмовий голос стали тією самою "іскрою" фільму, яка не дає засумувати жодної хвилини.

Дітям фільм взагалі просто "зірвав дах" — вони весь сеанс просиділи з відкритими ротами, були в абсолютному захваті від кожної появи Мауї, щиро сміялися з його жартів, а після кінотеатру ще довго наспівували головну пісню. Так що наша вилазка в кіно виявилася "стопроцентним влучанням" для всієї родини.

Чи варто йти? Однозначно "так". Навіть якщо ви знаєте сюжет напам’ять, ця версія дарує відчуття справжньої подорожі. Це кіно про те, як важливо "слухати своє серце", навіть коли навколо здіймається шторм. Після сеансу навіть я вийшла з кінотеатру з відчуттям, що теж готова до власних "великих звершень". Мабуть, це і є головна магія — робити нас трішки щасливішими, ніж ми були до початку титрів.