Ужастики 2: Призраки Хэллоуина
Goosebumps 2: Haunted Halloween

Атракціон на Хелловін
Ну що б, здавалося, слова...
(Т. Г. Шевченко)
Тематика Хеловіну в Америці є, думаю, чи не такою самою «хлібною» темою, як Різдво. Звісно, кінематограф намагається не відставати від продавців гарбузів, нарядів, сувенірів та інших «моторошних дрібниць», -…

Атракціон на Хелловін
Ну що б, здавалося, слова...
(Т. Г. Шевченко)
Тематика Хеловіну в Америці є, думаю, чи не такою самою «хлібною» темою, як Різдво. Звісно, кінематограф намагається не відставати від продавців гарбузів, нарядів, сувенірів та інших «моторошних дрібниць», - представляюи ряд премьєр «за тематикою». Так, для поціновувачів жахів на екрани вийде жахастик «Хеловін», і так само для прихильників іронічного фентезі, коли акцент робиться на більш гумористичну складову, прокат порадує стрічкою «Страшилки-2: Привиди Хелловіну» у (англ. Goosebumps 2: Haunted Halloween) режисера Арі Санделя, сіквела стрічки «Страшилки».
Отже, в невеличкому щасливому американському містечку – Варденкліффі – живе така собі звична родина. Голова родини – Кеті Квінн (Венді Маклендон-Кові) виховує дочку Сару, що мріє стати студенткою престижного літературного факультету, і сина, природженого інженера – Санні (Джеремі Рей Тейлор). Останній з другом Семом Картером (Калліл Гаріс) вирішують знайти підробіток, вивозячи мотлох, у надії знайти в ньому щось цінне. На першому ж завданні вони знаходять книгу письменника Р. Л. Стайна, за мотивами яких і знята стрічка, і яка магічним світом таланту «контролює» світ монстрів; також діти випускають на свободу ляльку Слеппі, що була винуватцем нещасть в першій частині – і зараз намагається за допомогою «башти Тесли» поширити свою магію на весь світ.
Взагалі, перше визначення, яке приходить на думку, під час і після перегляду – що це такий собі майстерний атракціон жахів, знятий у більшості в гумористичній манері, з акцентом на підліткову історію. Так, можна просто сміятись, спостерігаючи з «монструозними» желейними ведмедиками, так вас розсмішить армія відьом чи «хеловінських гарбузів», нарядів, що стали «живими». Сюжет, з досить повільною розкачкою, досить цільний, хоча настільки простий, що можна не бути надмірно уважним до екранного дійства, яке все-таки дуже порадує візуальними ефектами, і особливо костюмами, а також м‘яким, більш підлітковим, гумором.
Гра акторів. Власне, сама стрічка за своїм стилем награності, не передбачала глибоких, різносторонніх типажів, і актори, як першого, так і другого планів, виконали своє завдання в тій мірі, що було задумано сценарієм. Я б сказав, що для мене найцікавішим персонажем стала сама «зла лялька Слеппі» - дизайн, типаж, ба навіть її в більшості монологи якої заворожують.
Щодо підсумку. «Страшилки-2: Привиди Хелловіну» майже не мають, крім однієї зв‘язуючої фрази, з першою частиною тому її можна запросто дивитись «з чистого аркуша». Фільм більше підійде для молодіжної аудиторії, хоча і більш дорослий глядач не буде розчарований.
Недзельницький Андрій

Атракціон на Хелловін
Ну що б, здавалося, слова...
(Т. Г. Шевченко)
Тематика Хеловіну в Америці є, думаю, чи не такою самою «хлібною» темою, як Різдво. Звісно, кінематограф намагається не відставати від продавців гарбузів, нарядів, сувенірів та інших «моторошних дрібниць», -…