Монстры Юга

Монстри долі.
'Дорога довга, а життя коротке.Іноді варто потурбуватися лише про себе'
худ. фільм 'Монстри півдня'
Жанр фільмів жахів – досить таки різноманітний. Він може і широко розкрученим блокбастером, а може бути дешевим трешом, іноді ми бачимо стандартну історію, а іноді автори прям-таки з азартом при досить невеличкому бюджеті ні в чому собі не відмовляють. Прикладом останнього можна назвати і фільм Монстри Юга (SOUTHBOUND) у стилі п‘яти кіноісторій, зрежесованих п‘ятьма режисерами команди Radio Silence Productions, а також Роксаною Бенжамін та Девід Брукнером. Що з цього вийшло – подивимось.
Отже, два чоловіки їдуть в машині – їх обличчя закривавлені, а за ними женуться чудернацькі створіння. Вони всіма силами намагаються відірватись, проте знову і знову приїжджають до однієї і тієї ж заправки. І що ж вони вигадають – проте ця історія закінчується, точніше ні – перетікає в іншу, де дівчата потрапляють до родини, де неначе застиг час… і далі, дорога, просякнута духом крові, помсти, і жорстокості - веде нас далі.. по спекотному, пристрастному, жорстокому і містичному півдню США….
Стилістика «Монстрів Півдня» - це інтонації дешевих жахастиків, вазгалі, якщо навести подібне – то це типу «Грайндхаус» Родрігеса та Тарантіно, що переосмислювали дешеві жахастики 50-х-80-х, проте на відміну від майстрів менш награного, проте одночасно технічно більш простішого. Власне, автори зробили ставку на змістовне наповнення стрічки, на втечу людини від своїх гріхів, на шляху якої вона зустрічається з іншим злом. Персонажі та оберти сюжету в дечому можуть здатись стандартними, проте зовсім незвичним буде драйв стрічки – він ні на хвилинку не відпускає глядача, їй не властива спокуса «хепі енду»… Авторам досить-таки дається робота і з кадром – він дещо розірваний, проте А про музику можна сказати так – саундтрек від групи The gifted мабуть, можна назвати перлиною, внаслідок чого сама стрічка відкриває свої нові грані. Також дуже емоційний і проникливий дубляж, шо неначе привносить дух епохи дешевих, проте і відвертих фільмів жахів.
Як висновок. Власне, автори звернулись до хрестоматійних мотивів, вірно звівши сюжет, музичне наповнення, та звуковий ряд. Для масового, саме сучасного, глядача, «Монстри півдня» будуть багато в чому незрозумілі, проте для поціновувачів вінтажного кіно старих часів – це фільм стане відмінним подарунком.
Неедзельницький Андрій