Автомонстры

Природа і людина разом? Так, і це весело!
Молодіжне і дитяче кіно часто вважається таким собі «несерйозним жанром», успіх у якому гарантує глянцева обгортка, максимальна відстороненість від реальності, часто вона стосується ідилічних замальовок з життя прошарку «міського середнього класу». Проте, як показує практика поєднання казкового світу і справжньої реальності, тільки додавало балів стрічці, як, наприклад, «Дракон Піта» режисера Дона Чефі. У картині «Автомонстри» Кріса Уейджа - перед нами також історія, заснована на спочатку зіткненні, а потім – і пошукам гармонії між силами природи і людським світом, і просто вибором людини – а чи він залишається людиною в найкращому сенсі цього слова, а чи відкриває серце найтемнішому.
Історія «Автомонстрів» - це історія невеличкого американського містечка в Північній Дакоті, де велика нафтовидобувна компанія намагається освоїти великі поклади нафти. Місцеві жителі начеб-то і проти геологорозвідувальних робіт, проте гроші вирішують все: основний бюджет міста – це «нафтові» фінанси. І ось під час буріння стається інцидент – і з-під землі на волю вириваються так скажемо тварини – з першого погляду жахливі, проте насправді - дружелюбні і милі. Одна з них і потрапляє «в знайомі» до хлопчини на ім‘я Тріпп – студенту коледжу і у вільний час - механіка, який від спочатку дещо ворожого відношення, знаходить в ній свого друга. Разом їм, а також дівчині на ім‘я Мередіт, прийдеться пройти увесь шлях дружби, пригод, іноді – обману, протистояння з службою безпеки і керівництвом нафтової компанії, - для того, щоб зберегти життя створінню і запобігти масштабній екологічній катастрофі.
Власне, сама стрічка на початку може здатись дещо простою, проте разом з тим можна відзначити, що ключовою тут є та щирість, з якою знята стрічка, виписані характери, - та підібрані декорації. Так, життя невеличкого містечка в глибинці – це не цукор, проте відсутність традиційного лоску мегаполісів тут компенсується близькістю до природи. Кого не може причарувати дівчина верхи на коні, або свіжість лугів? Кого не захопить історія, про те, як доісторичні створіння «рухають» машини-автомонстри (доречі, виконані на основі моделей компанії Hasbro), про те, як максималізм та ідеалізм молодих людей руйнують плани видобувної корпорації. Власне-то, навіть «негативні» персонажі зображені без певної демонізації – мабуть, задля того щоб у глядача не зникало почуття впевненості у перемозі всього найкращого, що є у людській сутності. Пару слів про спецефекти – автори звели їх тут майже до мінімуму, залишивши їх для зображення «монстрів», що їх розбурхали люди. Сценарій виглядає цільним, не особливо тисне на глядача і дозволяє весело провести час.
Гра авторів. Власне-то, Лукас Тілл та Джейн Леві у своїх персонажах Тріппі та Мередіт грали майже самих себе – молодих людей, що сміливо дивляться у майбутнє. Сценарій не ставив якоїсь високої планки, проте на фоні мегапафосних і переобтяжених графікою фільмів це виглядає певним плюсом. Інші характери виглядають теж однозначними, проте головною задачею кіно було лише донести ідею єдності людини і природи, яка в той же час не вимагає відмови від благ цивілізації.
Отже, «Автомонстри» - це легкий, іноді легковажний, проте дуже щирий комедійний фільм, про різні поняття відносин між людиною і природою, про те, що максимальна віддача від життя і природи не вимагає екстремального навантаження на ресурси, що саме гармонічне співіснування – можливе. Дійсно, стрічка орієнтована на «тінейджерську» аудиторію, проте і людина середнього віку, як автор цих рядків, відчув легкість і оптимізм молодості.
Недзельницький Андрій