Место

П‘янке бажання мрії
Ви вірите в Бога, я вірю в деталі
Місце, режисер Паоло Дженовезе
Так, є стрічки, які дивитись легко, з визначною акторською грою, відмінними декораціями, проте «зшитих» по традиційним моделям популярного кіно – загалом, як більшість комерційних блокбастерів та масового голівудського кіно. Проте іноді в прокат, в тому числі України, якій тяжіє до саме мейнстрімних фільмів, трапляються гості, як італійська стрічка режисера Паоло Дженовезе «Місце» на основі серіалу Крістофера Кубасіка «Столик у кутку».
Отже, невеличка кав‘ярня «Place» і відвідувач, що сидить з товстим «гроссбухом». До нього приходять численні відвідувачі з абсолютно різними проханнями, і за правилами – він може здійснити бажання, яке для нього можливе, натомість він дає дрібне завдання – зазвичай, пов‘язане зі злочином, або такого плану, щоб перешкодити виконанню іншої мрії. Монашка прохає її знову відчути Бога, він натякає, що остання повинна завагітніти, комусь він пропонує життя сина на життя будь-якої дитини, а когось відсилає захищати цю дитину. Кожна зустріч – і незрима колода карт бажань та доль перетасовується, іноді бажання так чи інакше стають реальністю, іноді – обривається чиясь доля. Діалоги емоційні та експресивні, адже на кону не стільки доля, як найбажаніше бажання людини.
Дія фільму відбувається в межах одного приміщення, іноді ми бачимо лише його фасад. Проте гра акторів – власне, вони майже незнайомі українському глядачеві, як наприклад Валеріо Мастандреа у ролі головного героя Льюмо, або Сабріна Фереллі у ролі офіціантки Анджели, що зі свого боку намагається переграти головного героя, спостерігаючи, за його «грою». В чомусь це мені нагадало позірну аналогію з «Тим Талер або Проданий сміх» Джеймса Крюса а також ріднить стрічку з театрально-камерними, замкненими в обмеженому просторі, фільмами. Можна відзначити експресивний, рваний кадр, з його майстерною постановкою, і разом з тим – чіткий, вивірений сюжет. Так, це в дечому містика, але поряд з тим, ми не побачимо чогось фантастичного або пов‘язаного з магією, або хоч щось з відомим нам містичних стрічок. Доречи, при перегляді потрібно бути максимально уважним щоб відчувати лінії та перетини характерів та доль героїв, і якщо ви випустите хоча б момент – потім зібрати логіку переходів буде неможливо.
Отже, як висновок. «Місце» це стрічка про чергову проблему «ціни мрії», недарма одна з героїнь зауважує, що саме тут як ніколи, коли мрія так близько, втрачається свобода волі у виборі, хоча зазичай і тут відвідувачі демонструють можливість бути більшим, за своє найзаповітніше бажання…
Недзельницький Андрій