Горит, горит, горит

Назва є фрагментом з творчості Керуака. Доволі неоднозначний фільм, що відповідає своєму жанру (чорної британської комедії). Тут обов'язкові, чи то просто настільки поширені на сьогодні теми онкології та ЛГТБ. В анотації ви вже прочитали, що хлопчина в доволі молодому віці заповідає аби дві його подруги після його смерті відвідали 4 різні точки Великобританії та розвіяли там частини [його] праху. При досягненні певного конкретного пункту є ще підзавдання. Тут чи там подруги повинні в чомусь зізнатися чи щось сказати чи пригадати.

Неоднозначною є, зокрема, сцена, де одна з подруг робить зізнання, будучи розіп'ятою на хресті. Такий собі сеанс гіпнозу від уже мертвого товариша.

Комедією стрічку можна назвати з натяжкою. Вона розпочинається обіцяюче-комедійно, але потім не дуже тягне смітися, хоча приколи з прахом в кінематографі вже мали місце. В залі було близько 20 глядачів і хіхікнув кілька разів лише один чоловік. Британська іронія тут присутня, хоча не завжди для нас одразу ж вловима.

Суть (спойлерство далі) - померлий, на вигляд і по саркастичній манері розмови (він мовить до героїнь із запису на флешці) скоріше на шарлапая, що покурює травичку, схожий, витягує на чисте повітря та на чисту воду двох начебто звичайних "зальотних" дівчат. Тобто стислий відвідений час йому (звати хлопця Dan) дає можливість усвідомити помилки свого життя і, можливо, спробувати донести свою ідею небайдужим до нього і навпаки подругам. Заодно можна побачити британські ландшафти, переконатися, що не такі вже й консерватори-пуритани ті англійці.

Одну лише віддалено знайому акторку побачив - Sally Phillips (з "Бріджит Джонсів"). Здорово, коли за артистами на сцені нема шлейфу попередніх зіграних персонажів. Одна з двох головних героїнь нав'язливо ззовні нагадувала Alanis Morissette. Десь її роками не видно-нечутно.

Поставив аж 8 балів за оригінальність.