Коматозники

Всем привет, сегодня я вам поведаю об фильме, на который я захотел пойти после просмотра его трейлера, но к моему большому сожалению, хороший трейлер это далеко не сам фильм. В нашем случаи так и получилось, но давайте разбираться по-порядку, а начнём мы из сюжета.

Сюжет: Группа студентов-медиков решает проникнуть в самую тайну бытия, поочередно вводя друг друга в состояние клинической смерти. Заигрывая тем самым со смертью, молодые люди пытаются понять, как устроен потусторонний мир, и есть ли он вообще. Не понимая, насколько опасно то, что они делают, ребята все ближе и ближе подходят к точке невозврата, а ужаса ко всей ситуации добавляет тот факт, что после «возвращения» один из студентов осознает, что вернулся не один.

«Коматозники» – это психологический триллер режиссёра Нильса Ардена Оплева, являющегося создателем весьма крутого сериала «Mr.Robot». Фильм является ремейком одноименной картины 1990 года с Джулией Робертс. Оригинал в свое время показал неплохие кассовые сборы в размере 61,5 миллионов долларов. Но вот ремейк сейчас с треском проваливается в прокате и получает разгромные отзывы от критиков. И этому есть весьма логичное обьяснения, ведь после просмотра фильма у меня сразу сложилось впечатления, что это абсолютно проходной подростковый триллер с большим клише. Это, тот случай когда ремейк не требовался и непонятно зачем он вообще был выпущен, ведь каких-то свежих идей в ремейке нам не приподносят, а наоборот портит то, что была нам показано в его родительской картине. Да, здесь конечно хорошая графика, неплохая атмосфера, но это никак не спасает это кино.
В итоге мы имеем ремейк фильма, который абсолютно не нужен и который извините за тавтологию абсолютно серый. Конечно, я не могу советовать идти на него в кино.

Таємниця життя, таємниця смерті…
Одним з наріжних каменів а чи культури, а чи релігії, а політичних засад, є питання «життя після смерті» - а чи воно є, і у який саме формі, а чи нас чекає небуття, а чи сенсом буття є життя заради людства, а чи - егоїзму. Цій темі, звісно, присвячено багато фільмів, так само багатогранній в культурній площині є питання тематики повернення «з того світу». Часто це або фантастика, або однозначне релігійне кіно як «Врятований світлом» Льюїса Тіга чи «Дива з небес» Патрісії Рігген, або метафізично-науковий підхід, як це було у блискучому фільмі 1990 року «Коматозники» Джоеля Шумахера, який у 2017 знайшов своє нове втілення в однойменній стрічці-рімейку режисера Нільса Ардена Оплева за сценарієм Бена Ріплі («Початковий код»).
…Отже, як завжди все розпочинається з цікавості. Так, студентку Кортні Холмс, вже давно мучить почуття провини, пов’язане з загибеллю в дитинстві сестри, і тому один з основних її інтересів – цікавитись відчуттями людей після клінічної смерті, питанням, що там, «за гранню». Проте, не знайшовши питань, вона, з командою однодумців створює групу «коматозників»- людей, що роблять свої екскурси у світ «клінічної смерті», в яку входять також студентка Софія, яка мріє «прокачати» мозок, мажор Джеймі, для якого навчання є лише питання престижу і знайомства з новими дівчатами, вже досвідчені студенти Рей та Марла. Проте ніщо не дається даром – як розплата, за нові враження до героїв приходяться привиди старих гріхів…
Сюжет стрічки розвивається в апробованому темпі фільмів жахів, в цьому випадку з не досить тривалим «вступом». Загалом, здається, автори намагались розповісти більше, ніж дозволяв формат фільму, тому іноді не відчувається «припасованості» сцен, які, як і дії героїв (що дивно для лікарів), здаються іноді сумбурними та метушливими. Слід відзначити, що автори назвали одним з козирів той факт, що вивчали фізіологію клінічної смерті згідно сучасних досліджень, так само вони консультувались з питань медичних маніпуляцій. «Нам було вкрай важливо, зобразити діяльність лікарів та досвід коми коректно з медичної точки зору, - розповідає виконавчий продюсер Майкл Бедерман. - Глядачі повинні повірити усьому, що відбувається на екрані». Для картини характерні «холодні» кольори, вони чудово передають увесь ступінь відчаю героїв, які стикаються з чимось незвичним, що фізично впливає і руйнує їх життя, шлях до розгадки та прощення…
Гра акторів, в контексті все таки не досить складного завдання, добре припасована. Елен Пейдж, втілила образ «піонера нових коматозників» Кортні Холмс, жінки, що своїм ентузіазмом веде у світ смерті своїх друзів. Для неї це – науковий експеримент, для інших членів команди – це, головним чином, адреналін нових вражень (і відчуття незвіданого, і речовина, якою повертають «до життя») – як ось для багатія Джеймі (актор Джеймс Нортон); для Софії (Кірсі Клемонс), - цей експеримент шанс відкрити нові кордони запам’ятовування, для її подруги Марла (акторка Ніна Добрев) – яка просто намагається не відставати, даючи волю амбіціям. В цей час, в команді є добровільний скептик – доктор Рей (Дієго Луна), який лише намагається «витягти» героїв, знаючи, що він тут дійсно незамінний. Досить символічна у і знакова поява Кіфера Сазерленда в епізодичній ролі доктора Нельсона, саме того, що очолював «першу команду коматозників» у 1990…
…Звісно, було б неввічливо не згадати і про стрічку 1990 року. В ній так, значно менше спецефектів або відсилок до достовірних фактів чи медичних маніпуляцій, проте завдяки глибшому символізму, роботі зі світлом та кадром, яку доповнює блискучий акторський склад, вона виглядає більш монументальною та цільною. Сучасний фільм можна назвати новим, скажемо «земним» прочитанням, а не «сліпою копією», що звісно робить честь його творцям
Як висновок. Нову версія «Коматозників» можна назвати впевненим «середняком», стрічкою що адаптована для сучасного масового глядача, без претензій на «ризикований» культовий статус. Думаю, вона просто підійде на вечір, в контексті широкої аудиторії, і власне - достатньо розважить глядача.
Недезельницький Андрій