Грязные танцы

Золотий глобус - 1988, "Найкращий фільм - комедія або мюзикл", номінант

Чудовий фільм, для більшості знайомий з дитинства, і водночас, родоначальник фактично цілого жанру під назвою “фільми про танець”. Скільки їх знімають, а початкова схема живіша за всіх живих: людина відкриває для себе танець, поступово вчиться, спершу у неї нічого не виходить, а потім вона несподівано починає танцювати мало не на рівні найкращих, далі виграє якесь танцювальне змагання і паралельно знаходить своє кохання.

Тим не менш, фільм вирізняється незвично продуманим для такого типу картин сюжетом. Сценарна схематична канва щедро оброблена проблематикою, яка актуальна і на сьогодні, не кажучи вже про 80-ті: загальне ханжество суспільства і осуд жертви, підлітковий бунт, дискримінація за ознакою майнового стану і за принципом “щось мені твоя морда не подобається”, стереотипні уявлення, виховання характеру і так далі. При цьому серйозні теми подаються легко, перемежовуються ритмами сальси і бачати, а проблеми вирішуються, що змушує глядача проникатися вірою у те, що справедливість все ж таки існує.

Думається мені, що у 7 випадках із 10 харизматичний і загадковий красунчик в темних окулярах, скоріш за все, виявився б ще тією сволотою, а хлопчик із хорошої сім’ї, імовірно, таки хорошим хлопчиком. Але застосування протилежного прийому, тим не менш, приводить глядача до цікавої (і, мабуть, правильної) думки: людина, здавалося б, “із усіх боків позитивна”, цілком може робити неприглядні речі і нормально почуватися, якщо упевнена, що із певних причин їй за це нічого не буде. А отже, люди, виховуйте правильно своїх дітей, і буде всім щастя!

Резюмую: людям, яких смикає від слова "романтика" як від прокази - із обережністю, всім іншим - дивитися обов'язково :-)