30 безумных желаний

Joie de vivre (Радість життя)
Кінематограф – це не тільки відображення яскравих, оптимістичних моментів життя; замислюється він і над питаннями, коли в життя приходить холодне дихання біди, таке, як невиліковна хвороба. Режисер Пітер Хатчингс та сценарист Фергал Рок у стрічці «30 шалених бажань» (Then Came You) розповіли історію двох молодих людей, яких, у той чи інший спосіб, об’єднала страшна хвороба – рак.
Отже, юнак Келвін, що працює в аеропорту, страждає на іпохондрію (клінічний синдром, що проявляється в постійному занепокоєнні з приводу можливості захворіти на одну або декілька хвороб) – власне, він постійно думає, що хворий на онкологічну хворобу. Хлопець постійно шукає симптоми, ходить на самі різні «групи підтримки», веде щоденник температури, проте – він цілком здоровий. І, одного разу, на одному з сеансів психологічної терапії він знайомиться з дівчиною Скай – вона дійсно хвора, і перед невідворотнім мріє реалізувати свій чудернацький список бажань – так, самих простих, життєвих, якби життя ще було дійсно безмежнім… За останні місяці їй потрібно згадати дрібниці, які часто є невинними випадковостями або просто задоволеннями – поплавати з другом у басейні, щоб хлопець запросив її на вечірку, потрапити «понарошку» за грати, отримати і звільнитись з «роботи»… Немов останні, ці бажання дарують їй насолоду відчуття повноти життя, і допомагають розкритись і Келвіну, здолати дитячу травму…
Загалом, «30 шалених бажань» - це «світла трагікомедія», в якій є так дійсно є багато гумору, проте глядач не забуває, що стоїть за ним. Це не депресивна туга за життям – навпаки, такий собі маніфест не відкладати життя «на потім», жити радощами «вже сьогодні». При всьому цьому автори не впадають в зайвий наївний сентименталізм, хоч його він і зустрічається. Так само цільний сюжет не однозначно для такого роду стрічок вирішує відносини між героями, назвати його шаблонним теж неможливо. Досить проста операторська робота дає нам відчуття уявного документалізму, що ще більше в даному випадку насичує емоціональні відчуття.
Гра акторів. Актор Ейса Баттерфілд та його партнерка Мейсі Вільямс досить проникливо розкрили образи головних героїв – Келвіна та Скай, які відкривають і один одного, і життя. Так само, інші персонажі допомагають парі – розуміючи, який величезний шлях вони мають пройти.
Як висновок. Так, події у стрічці не можна назвати веселими – проте у joie de vivre (радості життя) героїв ми посміхаємось і переживаємо разом з ними. І, думаю, стаємо кращими.
Недзельницький Андрій