Країна, рік:Франція, 2018
Жанр: драма
Режисер:Гаспар Ное
Сценарист:Гаспар Ное
Продюсер:Брагім Шіуа, Венсан Мараваль ... Брагім Шіуа, Венсан Мараваль, Едуард Вейл
Актори:Софія Бутелла
Прем'єра в Україні:25.10.2018
Світова прем'єра:13.05.2018
Касові збори в Україні, грн:1 039 119
Тривалість:1 год. 35 хв.
Випускники танцювальної академії влаштовують прощальну тусовку. У ритмі музики та танцю їх охоплює ейфорія, де править балом розбрат і сум'яття. Для одних ця ніч обернеться серйозними неприємностями, а інші відчують істинний екстаз.
Цікаві факти про фільм "Екстаз":
- Кіноробота знята на основі односторінкового плану та без сценарію.
- Сюжетна лінія фільму "Екстаз" створена на сновидіннях Гаспара Ное.
- На зйомки фільму пішло 15 днів.
- Танці у фільмі є імпровізованими, всього один танець був постановочним.
- За словами Ное, його метою було не змусити акторів грати, а ввести їх у подібність трансу.
Відгуки про фільм Екстаз 3
Відгуки
-
P(
PROFE7OR (Андрей Приказчик) 14.11.2018 17:56
отвратительная эпатажная дешёвка. Сам режиссёр Гаспар Ноэ не драматург, а рядовой клипмейкер, коих с хлебосольной Украине великое множество. Единственное его более достойное произведение - это "Вход в Пустоту". Думал с
Відповісти-
P(
PROFE7OR (Андрей Приказчик) 14.11.2018 17:58
..."Вход в Пустоту". Думал с этого фильма начнется прорыв, но началась деградация.
Відповісти
-
-
K
katyamoisiienko 03.11.2018 00:49
Вау. Те, що відбувається у фільмі - жесть, але хочеться відмітити їх танці - це щось неймовірне.
Відповісти
Дивіться також
| Одне життя | 100% | 1 |
| Ґарфілд у кіно | 82% | 17 |
| Фуріоза: Шалений Макс. Сага | 81% | 26 |
| Знайомтесь, коза! | 50% | 2 |
| Загін супергероїв | 0% | 0 |
AN
Andrey Nedzelnitsky 17.10.2018 21:16
Коктейль божевілля
Так, загалом репертуар кінотеатрів представлений певним набором стрічок, до яких глядач більш-менш «підготовлений», і сам похід в кіно для нього є такою собі «безпечною пригодою». Проте, іноді і справжнє арт-кіно прокладає шлях на широкий екран, як ось стрічки культового французького режисера – Гаспара Ное, автора легендарної «Irréversible». Остання з них – Екстаз (Climax) – була представлена в рамках проекту :Кінокульт відомого кінокритика Лук‘яна Галкіна (разом з режисером Мирославом Слабошпицьким) 16 жовтня у київському кінотеатрі «Жовтень» - як допрем‘єрний показ-обговорення, - а сам фільм дійде до українського глядача в широкому прокаті з 25 жовтня 2018.
Отже, група танцівників, як ми можемо зрозуміти, дуже успішного шоу святкує закінчення репетицій. І святкує вона, також у ритмі танцю, який є сенсом, головною пристрастю життя - проте зараз вони відриваються, імпровізують, адже постановочна частина – закінчилась на репетиціях. Проте з кожним ковтком сангрії, вони розуміють що це не лише алкоголь – їх мозок змушує палати підсипаний кимось наркотик LSD. І в цьому танку, вони згоряють у вогні марень, замкнені у своїх видіннях самі на себе, намагаючись їх порвати надзусиллями агресії, вивільнених потаємних бажань, а розуміння тільки підсилює страждання.
Так, це арт-кіно. Автор вдається до ряду специфічних прийомів – як наприклад титри, написи, свої нотатки – просто посеред фільму, звертається до «довгих кадрів», натуралізму, чимало наповнюючи його символами. Це стрічка, де надважливу роль несуть діалоги і монологи героїв – причому їх мова це і традиційна людська мова, а в більшості мова жестів – від осмислених ритмічних рухів до судом і агонії. "Екстаз" – це анатомія наростаючого колективного божевілля, яке хвилями накриває героїв, власне, де поняття виживання залежить від ряду випадковостей, а глядач ніби дивиться на те, що відбувається, майже будучи присутнім там фізично (як аналог такої присутності можна назвати first person shooter у комп‘ютерних іграх). При всьому цьому, фільм виглядає більш, ніж цільним, динамічним, і в прихильників, скажімо, «популярного» кіно в цьому плані не виникне дискомфорту, автор не розпливається у філософських роздумах, проте не намагається заходити в рамки «традиційного прокатного». І, звісно ж, музика та кольорова «плівкова» гама – вона неначе переносить нас в запальні 80-ті, де часто потяг до свободи, наштовхувався на драми, пов‘язані з наркотиками, тим самим LSD, та насиллям, іншу грань життя «дітей квітів».
Концепція акторського складу, за задумом режисера, була у намаганні запросити найкращих танцівників, які можна було знайти не тільки у Франції, і за її межами. І так, це вдалось! Тим більш, що сам режисер заохочував акторів (а це багато самих різних типажів) імпровізувати, сам сценарний задум склав лише один аркуш паперу, так само як єдина танцювальна композиція є повністю зрежесованою, а стрічку вдалось зняти за п‘ятнадцять діб.
Як певний висновок. «Екстаз» не є популярною стрічкою, проте, разом з тим, він є зразком такого собі «прагматичного артхаузу», без «води», без відірваної від реальності змістовної основи, зайвого натуралізму, більше призначений для поціновувачів безкомпромісного арт-кіно, проте і прихильників «популярного» може багато чим зацікавити.
Недзельницький Андрій
Рецензія була корисною?