Неизбранные дороги

Три життя Лео
-Які завершення Вам подобаюьться?
- В залежності від історії
Так, життя кожної людини – складна річ. Звична рутина, наші звички змінились в період карантину, цей період продемонстрував чого варта та чи інша людина – проте і в цей важкий час не привід забувати про дозвілля . Так, кінотеатри зачинені для глядача, проте цифровий прокат демонструє справжні успіхи. Компанія «Вольга Україна» представляє два своїх релізи – художню стрічку «Незвідані шляхи» та аніме «Форма голосу» лише на цифрових платформах, без кінотеатрального прокату. Власне, так само і змінилось життя кінооглядачів – саме огляд «Незвіданіих шляхів» (The Roads Not Taken) режисерки і сценариста Селлі Поттер був створений завдяки наданій скрінер-копії, за яку щиро вдячний компанії-прокатнику.
…Отже, перечасно постарілий чоловік Лео прокидається в занедбаній квартирі великого міста…Без допомоги покоївки Ксенії і доньки Моллі він не може навіть вдягнутись, а в цей день йому потрібно йти до стоматолога і окуліста. Проте паралельно – в мареннях – він переживає дві інші сюжетні лінії – складні стосунки в Мексиці з жінкою на ім’я Долорес, та муки письменництва на райському узбережжі Греції.
Загалом, було зрозуміло, що авторка (яка виступила і композитором) намагалась створити філософську притчу, а також історію про «гру розуму», що зіткнувся з безоднею фізичної атрофії мозку. При всьому цьому, задум був настільки сміливий і монументальний, що в кінці кінців багато цікавих задумів не склались в однозначну вивірену і припасовану історію –в сценарії є багато суперечностей, наприклад, для сприйняття дочкою хвороби батька, як розуміємо, тривалої – емоційне і нервове, вона не може дати ради своєму діловому житті і долі взагалі. Так само, головний герой переживаючи «здорове» життя межує на грані маніакально-депресивного психозу – хоч якщо прийняти що це проекція його «непройдених доріг» - така поведінка його «персонажів» здається виправданим. Стрічка піднімає багато проблем – проблему нелегальних мігрантів, водорозділ між «громадянами» і «нелегалами», «здоровими» і «хворими», а також проблемі «влаштування» останніх в життя; в епізоді, коли таксисти-араби зігрівають ноги героя в гарячій воді – ми бачимо відсилку до біблійного сюжету про милосердя… Саме художня мова, фотографічна операторська робота з композицією кадру – значно «рятують» стрічку, хоч часто символи занадто «явні».
Гра акторів. Можна відзначити гру видатного Хав'єра Бардема в ролі Лео, Ель Фаннінг у ролі Моллі, і Сальму Хаєк в ролі Долорес. Так само фактурні, проте більш «театрально-показові» образи другого плану – хоч об’ктивно всі вони створюють вповні зіграний ансамбль.
Як висновок. Навтіь для драматичного кіно «Незвіданіі шляхи» показово-депресивні, затягнуті, проте в контексті розуміння арт значення кінематографу, демонстрації мистецтва операторської роботи та роботи з символами стрічка заслуговує найвищих оцінок
Недзельницький Андрій