Коммивояжер

Драма в місті.
Отже, перед нами не просто стрічка – це володар Оскару 2017 за кращий фільм на іноземній мові, гість з Ірану - «Комівояжер» режисера і сценариста Асгара Фархаді. Об‘єктивно кажучи, багато в чому можливо вибір зумовило і протистояння США та Ірану, проте і не в останню річ – надзвичайно цікавий екскурс в побут столиці одного з економічних та політичних лідерів Близького Сходу, наступ нових часів в іранському суспільстві, і – проблемі вибору.
Молода подружня пара грає в спектаклі Артура Мілера «Смерть комівояжера», разом з тим, вирішуючи побутові проблеми – і винаймає нове помешкання, з якого ще не забрали речі. Власне, сусіди шепочуться про дурну славу колишньої власниці квартири. І ось незабаром квартира стає місцем злочину, проте дружина Рана проти того, аби її чоловік заявив у поліцію – і разом з тим не почувається себе у безпеці, а отже Емад, який працює викладачем, бере розслідування у свої руки. Проте знайти злочинця – це тільки пів-справи, найголовніший вибір попереду.
«Комівояжер» - цікавий передусім зрізом сучасного суспільства Ірану, де жінки ходять у хіджабах, проте суворі мусульманські норми вже лежать в площині часто формальностей. Це країна, де студент дивується, що його викладач – головний герой - виконав прохання-натяк жінки, хоч і міг просто проігнорувати. Перебіг подій «у реальному житті» переплітається з театральними репетиціями, і режисер вміло переплітає ці дві лінії… Взагалі, фільм за діалогами і стилістикою тяжіє до європейської школи «чистого кіно» - не дуже поспішне, з візуально аскетичним наповненням, і відшліфованими діалогами. Акторська гра Шахаба Хосейні та Таране Алідусті – теж неспішна, без особливого пафосу, майже в традиційний європейській манері.
Як висновок. «Комівояжер» - це багато в чому європейський фільм, на тему Близького Сходу, який демонструє особливості сучасного Ірану – в економічній, та культурній сфері, а також дозволяє побачити «оскароносну стрічку» - дійсно, гідну свого звання.
Недзельницький Андрій