Поліцейський пес

Поліцейська історія.
Класичний американський поліційний детектив – це така ж складова історії Америки, як кока-кола, попкорн, хот доги, та Статуя Свободи. Загалом, традиційний сюжет історії напарників, з нескладною інтригою, припав до смаку глядачам, а успіх тут забезпечує, як кажуть, майстерність огранки. Так само, класична історія подається під багатьма різними «одежами», і ось режисер Раджа Госнелл (що зняв такі стрічки на «собачу» тему, як "Скубі-Ду", "Скубі-Ду 2" та "Крихітка з Беверлі-Хіллз") взявся про історію пса Макса, що розмовляє, і його напарника – детектива Френка – які вирішують справу викрадення, працюючи «під прикриттям» у стрічці «Поліцейський пес» (Show Dogs).
…Отже, зав’язка картини проста як п’ять копійок – поліційний відділок, не узгодивши операцію з ФБР, втрачає підозрюваного і викрадене дитинча панди. Щоб врятувати тваринку і розкрити справу про незаконну торгівлю тваринами, яких викрали, Френк і Макс відправляються до Лас-Вегаса на виставку елітних собак, де перший буде зображувати багатого власника, а Максу потрібно вийти на подіум; проте першому потрібно знайти спільну мову з підопічним, а другому – перейняти аристократичні манери учасників виставки. Проте, запал та ентузіазм друзів – а в Макса їх багато – старих і нових, а також чарівний спеціаліст з догляду та дресируванням собак – Метті та її підопічна - австралійська вівчарка Дейзі, розв’яжуть усі загадки, і розкриють таємницю злочину.
…Продовжуючи, можна сказати, що автор не займався «винаходом велосипеду». Так, є ряд стрічок про тварин, що розмовляють, а концепція різних за характером напарників є наріжним каменем для класичного американського детективу. Власне, автори прийняли за основу, що люди розмовляють з людьми, а тварини між собою, проте їх діалоги так вміло переплетені, що, здається вони всі – одне ціле. Автори не особливо згущували фарби, м’який влучний гумор, в якому нема дорослих жартів, сентиментальність, драма, лірична історія є тут більше грайливими, і це зрозуміють молодші глядачі – в дечому це такий дитячий варіант «Міс Конгеніальністі» - в тому сенсі, що і там мова йшла про конкурс, проте жіночої краси. Операторські прийоми та звуковий супровід характерні саме для поліційного детективу. Актори стрічки, тут потрібно виділити виконавця ролі Френка та спеціаліста по собакам Метті - Вілла Арнетта та акторки Наташі Ліоні, - вправно розкрили типажі персонажів, хоча особливих завдань сценарій перед ними і не ставив. Звісно, ролям тварин допомогла магія спецефектів, проте загалом вони відповідають духу фільму і не виглядють контрастно-фантастичними. Єдиним позірним недоліком є дещо змістовно переобтяжений фінал, проте загалом про це можна сказати якщо бути вже досить прискіпливим.
Отже, як висновок. «Поліцейський пес» - це цілком сімейна стрічка, діти старшого дитсадкового та молодшого шкільного віку сприймуть її на ура, вона познайомить їх з канонами класичного «поліційного фільму». Так само ця стрічка підійде для компанії друзів або закоханих, - коли ви шукаєте найлегше за змістом ця стрічка – Ваш вибір.
Недзельницький Андрій