Країна, рік:США, 2018
Режисер:П'єр Морель
Сценарист:Чад Ст. Джон
Продюсер:Гарі Лучезі, Том Розенберг ... Гарі Лучезі, Том Розенберг, Річард С. Райт
Актори:Дженніфер Гарнер
Прем'єра в Україні:06.09.2018
Світова прем'єра:06.09.2018
Касові збори в Україні, грн:4 434 742
Тривалість:1 год. 42 хв.
Рейтинг очікування:100% (1 голос)
Райлі втрачає у випадковій вуличній перестрілці чоловіка й доньку. Коли до неї приходить розуміння, що система правосуддя давно деградувала, вона вирішує самостійно розправитися з винуватцями. Витративши на підготовку декілька років, Райлі охоплена бажанням відплати, повертається в рідне місто для помсти.
Цікаві факти про фільм "М'ята":
- Слоган кінострічки "М'ята" - "У кожної помсти свій смак і колір".
Відгуки про фільм М'ята 8
Відгуки
-
DA
Den Almazov 09.10.2018 22:13
Сейчас посмотрю!
Відповісти -
JP
Julia Pustovoit 06.10.2018 00:11
Классный
Відповісти -
VZ
Vlad Zee 18.09.2018 12:16
Крутая!
Відповісти -
ТГ
Тимур Гордиенко 09.09.2018 22:19
Крутой фильм про Бабу с яйцами !
Відповісти -
JB
Julia Belevtsova 09.09.2018 20:19
Очень крутой фильм! Жестокий, но крутой. Леон киллер не попадает.
Відповісти -
ШИ
Шамиль Ильясов 07.09.2018 15:17
Законопослушный гражданин на минималках .
Відповісти -
ЭТ
Элина Томашевская 07.09.2018 00:13
фильм пат ршивый сюжет притянутый за уши
Відповісти-
ЭТ
Элина Томашевская 07.09.2018 00:16
от просмотра неприятный осадок остался .
Відповісти
-
Дивіться також
| Нічні незнайомці | 100% | 2 |
| Суперники | 100% | 6 |
| Клаустрофоби: Без сну | 67% | 3 |
| Крашанка | 35% | 34 |
AN
Andrey Nedzelnitsky 06.09.2018 23:59
Історія однієї помсти
"У кожної помсти свій смак і колір"
Слоган кінострічки «М‘ята»
Помста… почуття, яке руйнує людину і яке, як Феніксу з попілу, допомагає відродитись, природа якого лежить і у повному відреченні від самозбереження – в контексті збереження гідності перед вічністю. Історія містить чимало прикладів зведення рахунків «зуб за зуб», і так само помста, її форми, бентежать уми і серця митців. Своє відображення «розрахунок честі» знайшов у кінематографі, і одну з таких варіацій нам пропонує стрічка «М‘ята» (Peppermint) режисера П'єра Мореля.
Власне, сюжет фільму максимально невибагливий – в молодої жінки, Райлі Норт, після замаху гине дочка і чоловік. Оскільки система правосуддя не може покарати злочинців, помста прийде мафіозному клану (і не тільки) від самої потерпілої, на яку також будуть полювати і правоохоронці – «гарні» та «погані» копи, і бідолашній прийдеться пройти і гіркоту поразки, і сумніви, і тріумф…
Здається, так, все це ми бачили, проте в даному випадку все-таки можна відзначити просто взірцевий за лаконізм, сюжет, його інтерпритацію, так і гострий, мов бритва, пронизливий біль відчаю. Авторам вдалось звільнитись від «води» довгих монологів, довгої розкачки, - остання, навпаки, дозволяє зрозуміти логіку подій, а також додати до цього все те, за що ми любимо класичний бойовик. Тут є і погоні, і перестрілки, з дещо наївними негативними персонажами, і сцени рукопашного бою, елементи детективу, звісно, в таких випадках «понарошку» – все це при досить високому рівні операторської роботи у стилі «рваного кадру»– проте такого, що не переходить у метушіння, та прийомів та варіацій «псевдодокументальної зйомки». Автори відмовляються від картин «благополучної Америки середнього класу» - звертаючись до проблем соціального розшарування, бідності, непарадних вулиць, США гангстерів і нетрів, «дволикого закону», де бал правлять нечисті на руку адвокати та судді…
Гра акторів. Власне, центральним персонажем виступає жінка з небагатої родини – Райлі Норт у виконанні Дженніфер Гарнер. Персонажу акторки завжди доводилось виступати на полі битви – до трагедії – за благополуччя родини, а після – в нерівному бою з мафією. Власне, вгадується «Жага смерті», проте більш близька до стрічки 1974 року з Чальзом Бронсоном, з такими гострими до болі кутами, аніж рімейку з Брюсом Вілісом. У «М‘яті» можна відзначити сучасну тенденцію звертання Голівуду до жіночих персонажів як центральних – в самих різних сюжетах. Підбір акторів другого плану теж достатньо вдалий – вони відповідно розкривають образ героїні, так само не виглядаючи на її тлі лише мішенями чи статистами.
Як висновок. Стірчка підійде смачним кіноменю для поціновувачів жанру бойовику, який при всьому не виглядає глянцево-пафонсним, а для менш досвідченої аудиторії «м‘ятний смак» стане знайомством з традиційними прийомами екшн-стрічок, що були притаманні епохам їх розквіту.
Недзельницький Андрій
Рецензія була корисною?