Борщ. Секретный ингредиент

Секретний інгрідієт
Так, однією з запорук розвитку держави є необхідність віднайдення спільних точок дотику самих різних людей, щось таке, що вони приймають взаємно. В контексті України можна знайти чимало об‘єднавчих засад, і одним з них є українська кухня. З тревел фільмом «Борщ. Секретний інгредієнт» виробництва компанії Film.UA режисера Дмитра Кочнєва і шеф-поваром Євгеном Клопотенко ми здійснемо мандрівку не тільки по рецептам, а і надзвичайно різноманітній – Україні.
Отже, саме головне – це не збірка рецептів, сам рецепт «борщу єдності» з‘являється в самому кінці, проте, забігаючи наперед, зробити його не так вже й просто (загалом, шлях до єдності – це складний шлях, а що ви думали?) Ця історія – історія, як знайти щось спільне в зовсім різних людях… Ми починаємо свій шлях з вершин Карпат, з оселі мольфара, потім – потрапляємо до Вилкового, де вчимось готувати борщ з рибою, в сестер Ніни і Надії. Шеф-кухар і продюсер Мох Перкалаба знаймить нас з івано-франківським борщу, в Опішні етнографиня Олена Щербак, засновниця фесту «Борщик у глиняному горщику» розповідає нам про зв‘язок фольклору і приготування страв… Знайомимся ми з рецептом борщу і в Чорнобилі, «за радянськими технологічними картами», - в їдальні ЧАЕС, і на полонинах, і на навчаннях Збройних Сил України… Свої рецепти представлять нам родина фотохудожника Бориса Бухмана, і скуштуємо «художній борщ» від Іллі Чічкана та Маші Шубіної – який особливо припав до смаку творцям стрічки…
Що можна сказати – ця стрічка різноманітна, строката, в ній слід відзначити майстерний закадровий текст і зальну динаміку. Так само, на славу вдалась і операторська робота – адже навіть фуд-фотографія це мистецтво, що й казати про апетитну і соковиту зйомку. Звісно – ж успіхом була підбірка локації і героїв… З позірних недоліків іноді здається, що в стрічці є не те що, що зайве, проте з подібною темою можна було вкластись в трохи менший хронометраж, а з іншого – з об‘єктивних причин авторам потрібно було дотягнути до повного метра. Загалом, про потенційного глядача – «Борщ» важко назвати розважальним, проте він однознано прийдеться тим, хто цікавиться сучасним малюнком України, розвитком історичних традицій у сучасному суспільстві, відображає високий рівень українського документального кіно (і кухні також)). Коштуйте, не пожалкуєте!
Недзельницький Андрій