Вікторія Абріль

Вікторія Абріль народилася 4 липня 1959 року в Мадриді. З 8 років займалася балетом. У 15 років стала ведучою розважальних шоу на іспанському телебаченні. Почала зніматися з середини 1970-х років. Першим фільмом була картина "Мара" (1976).

У 1977 році Абріль грає роль транссексуала у фільмі режисера Вісенте Аранда "Зміна статі". Згодом вона знялася в 11 його фільмах, в тому числі відзначених міжнародними нагородами "Ель Люте" (1987), "Ніхто не буде говорити про нас, коли ми помремо" (1995) — призи кінофестивалю в Сан-Себастьяні, "Коханці" (1990) — премія "Срібний ведмідь" Берлінського кінофестивалю.

У 1982 році переїжджає до Франції. Двічі була номінована на премію "Сезар" за роль у фільмі Жана-Жака Бенекса "Місяць у стічній канаві", де грала Настасья Кінскі, і "Прихильність". Абріль грала у скандальному фільмі режисера Нагіси Осіми "Макс, любов моя" (1986), де героїня закохана в шимпанзе. З середини 1980-х років Абріль часто знімалася в іспанських режисерів — "Велосипеди на літо" (1983) Хайме Чаваррі, "Найпрекрасніша ніч" (1984) Мануеля Гутьерреса Арагона, "Зачарований час" (1985) Хайме де Арміньяна.

У 1990 році Абріль виконала головну роль у фільмі Педро Альмодовара "Зв'яжи мене!", де грала порноактрису і наркоманку, викрадену психопатом (Антоніо Бандерас). Фільм приніс їй номінацію на премію "Гойя". Пізніше вона зіграла у Альмодовара у фільмах "Високі підбори" (1991) і "Кіка" (1993).

Крім роботи в кіно Абріль грає в телесеріалах і на сцені. Більшість фільмів з її участю зняті в Європі, хоча в 1994 році Абріль зіграла з Крістіаном Слейтером в американському "Джиммі-Голлівуд" режисера Баррі Левінсона.