Сью Лайон

Сью Лайон народилася 10 липня 1946 року в місті Давенпорт, штату Айова. Їй було всього 13 років, і про неї ніхто нічого не знав, коли її після проходження кастингу вибрали на головну роль у фільмі режисера Стенлі Кубрика "Лоліта", сценаристом якої виступив Володимир Набоков, автор роману.

Це вона була об'ктом любові і бажання Джеймса Мейсона в суперечливому фільмі Стенлі Кубрика "Лоліта" (1962), але її гра змусила частіше битися серце кіноглядачів, і, вставимо кліше, "зірка народилася".

У 14 років Вік її персонажа-німфетки, яка вступає в любовний зв'язок з вітчимом Гумбертом, у фільмі був збільшений з 12 до 14 років. Після виходу фільму цензурою було заборонено відвідування кіносеансу глядачам, які не досягли 16-річного віку. Лайон отримала премію "Золотий глобус" у номінації "найбільш багатообіцяюча актриса".

Популярність зробила симпатичну білявку старлетку гарячою штучкою в Голлівуді, і вона зіграла ще одну спокусницю в картині "Ніч Ігуани" (1964). На цей раз вона намагалася спокусити Річарда Бертона. Пізніше у неї були ролі у фільмах "7 жінок" (1966) Джона Форда, "Людина Флім Флам" (1967), "Ивел Нівел" (1971).

Протягом 1970-х років Лайон грала другорядні ролі і припинила зніматися до початку 1980-х, припускають, що її привабливість пройшла з молодістю.