Майя Плісецька

Народилася у відомій єврейській сім'ї Михайла Еммануїловича Плісецького і Рахілі Михайлівни Мессерер. Ходила до школи на Шпіцбергені, де її батько працював інженером "Арктиквігулля", потім був призначений генеральним консулом СРСР. У 1938 році його розстріляли під час сталінської чистки (під час Хрущовської відлиги — реабілітований), а мати, актриса німого кіно, була засуджена до 8 років ув'язнення, утримувалась в Бутирській в'язниці, потім була депортована до Казахстану в Акмолінський табір дружин зрадників Батьківщини. У зв'язку з цим Майю удочерила тітка по материнській лінії, балерина Суламіфь Мессерер.

В 1943 р. закінчила Московське хореографічне училище (педагоги Єлизавета Павлівна Гердт та М. М. Леонтьєва).

У пластиці Майї Плісецької танцювальне мистецтво досягає високої гармонії. Найвидатніші партії: Одетта — Оділлія в "Лебединому озері", Аврора в "Сплячій красуні" (1961), Господиня мідної гори в "Кам'яній квітці" Прокоф'єва, Раймонда в однойменному балеті Олександра Глазунова. В 1959 Плісецькій присвоєно звання Народної артистки СРСР.

1958 року вийшла заміж за композитора Родіона Щедріна.

Після відходу зі сцени Галини Уланової в 1960 році Плісецька стала примою балету Большого театру. У радянській телеверсії "Анни Кареніної" вона зіграла княгиню Тверську. У 1971 році Родіон Щедрін написав балет на ту ж тему, де Плісецька танцювала головну партію і вперше спробувала свої сили в якості хореографа. У 1961 Плісецька бере участь у балеті "Легенда про любов" в Баку, написану відомим азербайджанським композитором Аріфом Меліковим. Спеціально для Плісецької кубинський балетмейстер Альберто Алонсо поставив балет "Кармен-сюїта". Іншими хореографами, які створювали для неї балети, були Юрій Григорович, Ролан Петі, Моріс Бежар.

У 1980-х роках Плісецька та Щедрін проводили багато часу за кордоном, де вона працювала художнім керівником Римського театру опери та балету, а також Іспанського національного балету в Мадриді. У віці 65 років вона залишила творчість, покинувши Большой театр в якості солістки. На день свого 70-річчя вона дебютувала в спеціально написаному для неї номері Бежара під назвою "Аве Майя".

В 1991 році разом з чоловіком емігрувала до Німеччини.

З 1994 вона була головою щорічних міжнародних балетних змагань, що носять ім'я "Майя". В 2006 році стала лауреатом Імператорської премії Японії.

На честь цієї артистки названо астероїд 4626 Плісецька.

Громадянська позиція

Пам'ять про репресії проти батьків і власний досвід переросли в усвідомлення злочинної суті соціалізму і комунізму, які, на думку Плісецької, були гірші за фашизм, бо злочини фашизму відомі, а злочини комунізму та соціалізму приховувались.