Нора Ефрон

Нора народилася у Нью-Йорку 19 травня 1941 в сім'ї сценаристів Феби і Генрі Ефронiв. Нора Ефрон — кінодраматург у другому поколінні. Перший професійний досвід отримала, будучи інтерном в Білому домі, коли там господарював Джон Ф. Кеннеді. Потім були відповідальний пост "дівчинки на побігеньках" в Newsweek, уїдлива сатирична колонка в New York Post і робота в інших престижних виданнях, результатом якої стали три бестселер-компіляція її нотаток про секс, їжу і рідний Нью-Йорк. На початку 1970-х Ефрон отримує перший сценарний досвід, беручи участь у створенні "Всією президентської раті" зі своїм другим чоловіком Карлом Бернстін — тим самим журналістом, який спільно з колегою Вудвард "розкопав" історію незаконної прослушки передвиборного штабу демократів, відому під кодовою назвою "Вотергейт". Від їх версії Warner Bros. відмовляється, але Ефрон розуміє, що їй є, що сказати і на цьому шляху. Нора починає працювати на телебаченні, а пізніше переходить на великий екран. Дебютна робота в кіно — сценарій "Сілквуд" приносить номінацію на "Оскар", першу з трьох (Сілквуд, Коли Гаррі зустрів Саллі... та Несплячі в Сіетлі) її невдалих спроб отримати головну "кінопозолоту" американського кіно. У 1990-і Нора Ефрон — вже режисер улюблених в усьому світі романтичних комедій "Несплячі в Сієтлі" і "Вам лист".

Іноді вона писала разом і своєю сестрою Делією Ефрон. Останній її фільм мав назву Жулі та Джулія. Ефрон була співавтором театральної постановки Кохання, втрата й що я носила, яка отримала премію Драма Деск.

Ефрон до кінця приховувала, що тяжко хвора (діагноз — лейкемія був поставлений у 2006 році), через що звістка про її смерть прозвучало громом серед ясного голлівудського неба. Нору Ефрон померла на 71 році життя, після тривалої хвороби на лейкемію.