Людмила Мікаель

Людмила Мікаель навчалася у Національної консерваторії драматичного мистецтва, клас Луї Сеньє, де вона отримала: 1-е місце за роль Грушеньки в "Братах Карамазових" Достоєвського, 2-е місце за роль Герміони в трагедії "Андромаха" Жана Расіна, 2-е місце за роль Каміли у класичній комедії "Не жартуйте з любов'ю" Альфреда де Мюссе.

Справжнім дебютом у кіноіндустрії для Людмили Мікаель стала роль Франсуази у фільмі 1968 року "Хлопчики і дівчатка" бельгійського режисера Етьєна Пер'є (Étienne Périer), де грали також Ніколь Гарсія та Марк Порель.

Наступні ролі у фільмах "Королівське полювання" (La Chasse royale, 1969) Франсуа Летерьє та "Венсан, Франсуа, Поль та інші" (Vincent, François, Paul… et les autres, 1974) Клода Соте принесли їй популярність. У 1992 році вона виграла Премію Мольєра (Molière de la comédienne) за найкращу жіночу роль у п'єсі (Célimène et le Cardinal).

Особисте життя

Людмила Мікаель була одружена з відомим театральним режисером Террі Гендсом (Terry Hands[en]), який багато років очолював (Royal Shakespeare Company[en]), і часто була зайнята в його постановках. Від цього шлюбу в неї є дочка Марина Гендс (нар. 1977), також відома акторка театру і кіно, лауреат премії "Сезар" ("Леді Чаттерлей", 2007).