Чак Норріс

Карлос Рей Норріс молодший народився 10 березня 1940 року в маленькому містечку Раяні, штат Оклахома. Батько Норріса — автомеханік, при цьому любитель неабияк випити. Дід Чака був ірландцем, а мати походила з індіанців черокі. Найбільш вражаючі враження дитинства для хлопчика — бідність, відсутність постійного місця проживання, напівзлиденне життя в причепі з матір'ю і двома молодшими братами, а потім розлучення батьків і вітчим. Норріс згадує, що саме вітчим Джордж Найт прищепив йому незбориму і пристрасну любов до спорту.

Вже подорослішавши, у вільний час він підробляв вантажником. Мріяв стати поліцейським. Для здійснення цієї мрії він відразу після закінчення школи записався в ряди військово-повітряних сил і 1959 року його було направлено до Південної Кореї. Саме на військовій базі його стали називати Чаком. До того часу він уже був одружений зі своєю однокласницею Діаною Голечек. Служба, за його словами, була неймовірно нудною, тому він і зайнявся спортом, а саме: записався в клуб дзюдо, а потім в групу танґ-су-до. За три роки до демобілізації з лав армії він уже був володарем чорного поясу.

1963 року Чак Норріс відкрив першу школу карате, роком потому — другу, а 1965 року він відправився на Лос-Анджелеський чемпіонат всіх зірок, де став переможцем. 1968 року відкрив мережу шкіл карате (всього їх налічувалося 32). Того ж року став чемпіоном світу з карате в напівважкій вазі і зберігав це звання протягом семи років.