Харукі Муракамі

Народився 12 січня 1949 в Кіото, але дитинство провів у портовому місті Кобе. Змалку читав твори англійських письменників, спілкувався з іноземцями і ще в молодості зрозумів, що японська література потребує серйозної модернізації.

Дід — буддійський священик, утримував невеликий храм. Батько викладав у школі японську мову й літературу, а у вільний час також займався буддійським просвітництвом. Муракамі навчався за фахом "класична драма" на відділенні театральних мистецтв університету Васеда. У 1950 сім'я письменника переїхала до м. Асія — передмістя порту Кобе (префектура Хьоґо). У 1974 році він відкрив свій джаз-бар "Пітер Кет". Одружений, дітей не має, захоплюється марафонським бігом.

На початку 1990-х ввів ток-шоу для опівнічників на одному з комерційних каналів в Токіо, розмовляв про західну музику й субкультуру. Випустив кілька фотоальбомів і путівників по західній музиці, коктейлях і кулінарії. Відомий своєю колекцією з 40 тисяч джазових платівок.

У 1982 році за роман "Погоня за вівцею" Муракамі був визнаний гідним литературної премії Номі для письменників-початківців. Його наступний роман "Країна Чудес без гальм і кінець світу" одержав у 1985 році престижну премію Танідзакі. У 1996 році за книгу "Хроніки механічного птаха" письменник був нагороджений літературною премією Йоміурі.

Перекладацька діяльність

Переклав з англійської на японську ряд творів Френсіса Скотта Фіцджеральда, Трумена Капоте, Джона Ірвинга, Джерома Селінджера та інших американських прозаїків кінця XX століття, а також казки ван Альсбурга й Урсули Ле Ґуїн.