Закрити
Наверх Наверх

Філіп Нуаре
Philippe Noiret

Філіп Нуаре
9,5 
36 голосів
Оцінити:

Дата народження: 01 жовтня 1930 (zodiac терези)

Дата смерті: 23 листопада 2006

Місце народження: Ліль, Франція

Діяльність: актор

Досягнення: Володар двох премій "Сезар" за кращу чоловічу роль у картинах "Стара рушниця" (1976) і "Життя і нічого більше" (1990). Премія BAFTA за кращу чоловічу роль у фільмі "Нове кіно "Парадіз"" (1991). Кавалер ордена Почесного легіону (2005).

Народився в сім'ї французького буржуа, директора крупної компанії П'єра Жоржа Нуаре (Pierre Georges Noiret) і бельгійки домогосподарки Люсі Клеменс Гільєн Ерман (Lucy Clémence Ghislaine Heirman) Навчання

Спочатку Філіп вступає до ліцею Янсон де Селлі (Lycée Janson-de-Sailly), що в 16-му окрузі Парижу, потім навчається в закритому єзуїтському коледжі Джулі (Juilly), де розкривається один із його талантів — співучість, бере участь в аматорських виставах навчального театру. З дитячим хором (La manécanterie des Petits Chanteurs à la croix de bois) співав у католицькому Соборі Святого Петра в Римі на Великдень 1949 р. і записав свій перший альбом як співак під керівництвом французького композитора Франсуа Веркана (François Vercken). 1950 року здійснив невдалу спробу вступити до консерваторії. Стає слухачем лекцій драматичного мистецтва, які веде французький театральний режисер, актор театру і кіно — Роже Белен.

Народився в сім'ї французького буржуа, директора крупної компанії П'єра Жоржа Нуаре (Pierre Georges Noiret) і бельгійки домогосподарки Люсі Клеменс Гільєн Ерман (Lucy Clémence Ghislaine Heirman)

Навчання

Спочатку Філіп вступає до ліцею Янсон де Селлі (Lycée Janson-de-Sailly), що в 16-му окрузі Парижу, потім навчається в закритому єзуїтському коледжі Джулі (Juilly), де розкривається один із його талантів — співучість, бере участь в аматорських виставах навчального театру. З дитячим хором (La manécanterie des Petits Chanteurs à la croix de bois) співав у католицькому Соборі Святого Петра в Римі на Великдень 1949 р. і записав свій перший альбом як співак під керівництвом французького композитора Франсуа Веркана (François Vercken).

1950 року здійснив невдалу спробу вступити до консерваторії. Стає слухачем лекцій драматичного мистецтва, які веде французький театральний режисер, актор театру і кіно — Роже Белен.

Театр

Філіп почав працювати в Національному театрі Бретані (Le Théâtre national de Bretagne), потім у Theatre Nationale Populaire у Парижі. Актор Анрі Монтерлан (Henry de Montherlant) переконує його стати комедійним актором.

Кіно

Першою роботою Нуаре у кіно стала стрічка Аньєс Варди "Пуент Курт" (1955). А участь у фільмі Луї Маля "Зазі в метро" (1960) принесла акторові популярність.

Упродовж 1960-х, Нуаре знімається у кількох голлівудських стрічках, зокрема "Леді Л" (1965) Пітера Устінова, Гічкоківському "Топазі" (1969) та "Жюстіні" Джорджа К'юкора (1969).

Акторське амплуа Нуаре поєднувало як "позитивних", так і "негативних" персонажів. Він однаково майстерно перевтілювався у чоловіків з середнього класу, авантюристів та поліцейських.

Пік популярності Нуаре припав на 70-ті роки, коли він став провідним актором у фільмах французького режисера Бертрана Таверньє. Результатом співпраці Таверньє та Нуаре було сім фільмів, серед яких знамениті "Годинникар із Сент-Поля" (1973), "Нехай розпочнеться свято" (1974), "Слідчий та вбивця" (1975).

Не менш плідно Нуаре працював у жанрі комедії. Зокрема, він знявся у кількох фільмах Філіпа Де Брока ("Ніжний поліцейський" (1977), "Вкрали стегно Юпітера" (1979)) а також Клода Зіді ("Відчиніть, поліція! " ("Продажні", 1984), "Відчиніть, поліція! 2" ("Продажні супроти продажних", 1990).

Одна з найвдаліших ролей Нуаре — старий працівник кінотеатру Альфредо з фільму Джузеппе Торнаторе "Кінотеатр „Парадізо“" (1988). 1989 року ця стрічка отримала "Оскар" у номінації "Найкращий іншомовний фільм року".

Родина

Одружений, є дочка Фредерік Нуаре.

Смерть

Помер від раку.

Народився в сім'ї французького буржуа, директора крупної компанії П'єра Жоржа Нуаре (Pierre Georges Noiret) і бельгійки домогосподарки Люсі Клеменс Гільєн Ерман (Lucy Clémence Ghislaine Heirman) Навчання

Спочатку Філіп вступає до ліцею Янсон де Селлі (Lycée Janson-de-Sailly), що в 16-му окрузі Парижу, потім навчається в закритому єзуїтському коледжі Джулі (Juilly), де розкривається один із його талантів — співучість, бере участь в аматорських виставах навчального театру. З дитячим хором (La manécanterie des Petits Chanteurs à la croix de bois) співав у католицькому Соборі Святого Петра в Римі на Великдень 1949 р. і записав свій перший альбом як співак під керівництвом французького композитора Франсуа Веркана (François Vercken). 1950 року здійснив невдалу спробу вступити до консерваторії. Стає слухачем лекцій драматичного мистецтва, які веде французький театральний режисер, актор театру і кіно — Роже Белен.
Читати повністю

Фільмографія

Фотографії