Деніел Дей-Льюїс

Деніел Дей-Льюїс народився в Лондоні в сім'ї з англо-єврейськіми коріннями, чиї предки походили по батьківській лінії з Ірландії та Англії, а у матері з Польщі та Литви[1]. Дей-Льюїс належав до еліти англійського суспільства: батько — національний поет-лауреат Сесіл Дей-Льюїс, мати — актриса Джіл Белкон, дочка керівника найстарішої кіностудії у світі кінопродюсера Майкла Белкона. Тим не менш, вже у 13 років майбутній актор був виключений зі школи. Він рано зрозумів, в чому полягає його покликання, і вступив до лав Королівської шекспірівської трупи. За вирахуванням епізодичної появи у фільмі "Неділя, кривава неділя", кінодебют Дей-Льюїса відбувся в оскароносній стрічці "Ганді" в 1982.

Чотири роки по тому всі критики заговорили про Дей-Льюїса як про відкриття року і найбільш багатообіцяючого актора свого покоління: в один день відбулася прем'єра двох фільмів з його участю. В історичному фільмі "Кімната з видом" він зіграв манірного аристократа едвардіанської епохи, а у "Моїй прекрасній пральні" його пряму протилежність — вуличного хулігана-гея.

Слава

У світлі захоплених відгуків практично всіх спостерігачів Дей-Льюїсу було вперше довірено виконання головної ролі — в екранізації роману Мілана Кундери "Нестерпна легкість буття" (1988). Проте справжнім тріумфом актора стала наступна стрічка, "Моя ліва нога" (1989), в якій він зіграв хворого на церебральний параліч. Його гра удостоїлася найвищих почестей, включаючи премії Британської (BAFTA) і Американської ("Оскар") кіноакадемій.

Після трирічної паузи Дей-Льюїс істотно набрав м'язову масу і повернувся на кіноекрани найнесподіванішим чином — у ролі головного героя "Останнього з могікан". Він був знову номінований на основні кінонагороди за роль терориста мимоволі в політичній стрічці "В ім'я батька". У 1993 зіграв з Мішель Пфайфер і Вайноною Райдер в кіноверсії роману "Епоха невинності" (режисер — Мартін Скорсезе) .

Особисте життя

Шість років був у стосунках з французькою актрисою Ізабель Аджані. Їхній син Габріель-Кейн Дей-Льюїс народився в 1995 році в Нью-Йорку, через кілька місяців після того, як їхні відносини закінчилися.

У 1996 році під час роботи над фільмом "The Crucible" за п'єсою Артура Міллера, познайомився з дочкою драматурга, актрисою і кінорежисером Ребеккою Міллер і в тому ж році вони одружилися. У цьому шлюбі у Даніеля народились два сина: в 1998 Ронан Кол Дей-Льюїс і в 2002 Кешел Блейк Дей-Льюїс.

Має подвійне громадянство - англійське та ірландське. Мешкає у власних домах в Нью-Йорку та у графстві Вікло в Ірландії, але більш за все полюбляє жити в Лондоні.