Иллюзия любви

Пристрасть і щирість.
Кіно… Є чоловіче, є романтичне, а є і дійсно – всеохоплююче і пристрасне. Про пристрасть, що йде з глибини єства людини, і захоплює весь світ – іноді творячі, а іноді – і руйнуючи. Мабуть, її відображення краще вдавалось європейському кіно, оскільки, на відмінну від голлівудського, воно не затиснуте в рамки маркетинга, і саме це створює йому неабиякий успіх. Прикладом такої стрічки, забігаючи наперед, можна назвати фільм французького жінки-режисера, Ніколь Гарсії, знятий за романом письменниці - Ілюзія кохання.
Сюжет фільму розгортається навколо Габріель - дочки заможної володарки ферми, яка страждає від певної форми, скажемо, надмірних проявів пристрасті, які оточуючи приписують психічній хворобі. Щоб позбутись можливих форм скандалу, вони майже силоміць відають «проблемну дитину» заміж за робітника, Жозе, надавши останньому можливість розпочати свою справу. Зрозуміло, Габріель пручається, хоча чоловік щиро хоче добра дружині, - і разом з тим вдало розвиваючи бізнесову справу… І ось, необхідність і надія завершити лікування приводить героїню до лікарні в мальовничій гірський місцевості, де вона зустрічає важко хворого лейтенанта Андре Саважа…
Композиційно стрічка являє собою більш, ніж гарний приклад французького кіно, - виконаний в його найкращих традиціях: вмілою роботою з композицією, м‘якими кольорами у кадрі, чудовим музичним супроводом. Також можна відзначити, і чудову роботу акторського складу: Маріон Котіяр у ролі Гебріел надзвичайно проникливо виконує роль жінки, що застрягла в тенетах пристрасті і недуги, Алекс Брендемюль в ролі прагматичного, на перший погляд Жозе, та Луї Гаррель у ролі змирившегося з долею Андре Саважа. Найбільш цікаве те, що сам сюжет, що на перший погляд, багато чим тяжіє до «Мадам Боварі», робить надзвичайний, крутий віраж… Декорації продумані, вони вповні відображають дух епохи, що змінюються разом з героями; сюжет – цільний, продуманий до найменших деталей, в якому нема «провисань». Проте ще раз хочу зробити акцент на неймовірній мелодійності зображуваних почуттів, які викликають відчуття оточення романтикою і пристрастю, яка характерна Франції…
В сенсі, як висновок. Фільм вийшов дійсно цільним, красивим, і дійсно таким, який буде цікавий не тільки поціновувачам «романтичного» кіно, а і усім – хто любить дійсно «нестандартне» кіно. Його можна дивитись і самому, і в компанії близької людини – друга чи подруги, і те що Ви побачите, дійсно призведе на Вас враження.
Недзельницький Андрій

Женский взгляд, чувства и переживания, спонтанность и грёзы, страсть и прощение, словно текущий в глубинке ручей не спеша вливается в жизненное море ещё одной историей со страниц романа Милены Аргус.
Женская адаптация, женского романа, женщины режиссёра и женщины в главной роли. Естественно в первую очередь для женщин.
Фестивальное кино с кучей номинаций. Личный взгляд и отношение после просмотра вам обеспечено.
Концовка фильма стоит всего фильма!
Музыка в данной экранизации прекрасна. Саундтрек слушается и отдельно!